1

Я довгий час була відчужена. З 12 років, через проблеми в сім'ї, я несвідомо почала закриватись від суспільства та перебувала весь час у пригніченому стані. Через це я стала гірше виглядати, і погіршились навички спілкування. Та коли бажання спілкуватися з ровесниками повернулося, я зрозуміла, що немає з ким. У класі я була самотня. І досить довго не могла наново соціалізуватись, бо про мене склався образ тихої дівчини. У нових групах я поводилась активно і життєрадісно. У мене не було двох особистостей, була тільки одна — весела дівчинка, яка в класі почувалася дуже замкнутою.

Довгий час я жила паралельно зі страхом, що не буде кому написати, подзвонити, з ким погуляти. Мені було соромно, що в мене майже немає друзів, особливо перед татом. Коли в мене з'явилися нові знайомі, життя стало наче більш повноцінним. Коли у мене сформувались близькі стосунки з деякими людьми, я перестала бути невпевненою щодо свого соціального становища, і це так чудово. Тепер я відчуваю себе набагато щасливішою.

Інколи я роздумую про всю цю ситуацію. Замість суму я відчуваю щиру радість, що отримала досвід самотності досить рано. Це наче виконане завдання в грі "Ріал лайф". Тепер я можу усвідомити всю цінність близьких людей у житті.

Я додав розділові знаки, щоб текст став чіткішим і легшим для сприйняття. Крім того, трохи уточнив деякі фрази для кращої зрозумілості.