Підтримка з Вікіпедії

Відчуваю, що мені важко розібратися самостійно зі складною та широкою темою. Рецепти не пишуться так просто, хоча я й намагався зробити свої висновки максимально наочними. Тому звернуся до всезнайка Вікіпедії – яка своєю чергою є помічником вже для мене – з питанням про самокритику. Серед багатьох загальних визначень вона дає цікавий матеріал про ефект Даннінг-Крюгера, який варто тут згадати. Процитую.

Ефект Даннінга-Крюгера – метакогнітивне (мислення про мислення) спотворення, яке полягає в тому, що низькокваліфіковані люди роблять помилкові висновки, приймають невдалі рішення і при цьому не здатні усвідомлювати свої помилки через низький рівень своєї кваліфікації. Це призводить до виникнення у них підвищених уявлень про власні здібності.

Висококваліфіковані люди, навпаки, схильні занижувати оцінку своїх здібностей і страждати від недостатньої впевненості у своїх силах, вважаючи інших компетентнішими.

Таким чином, менш компетентні люди загалом мають більш високу думку про власні здібності, ніж це властиво людям компетентним (які до того ж схильні припускати, що оточення оцінює їхні здібності так само низько, як вони самі). Також люди з високим рівнем кваліфікації помилково вважають, що завдання, які їм легкі, так само легкі й для інших людей. Врахуємо цей ефект.

Ще декілька слів варто додати про моє спілкування з Вікіпедією. Цей ресурс вважаю серйозним, ставлюся до нього шанобливо, але все ж таки не завжди з ним погоджуюся повністю. Ось так і в цьому випадку, трохи інакше трактую певні терміни, бо мені саме так зручніше формулювати свої висновки. Всезнайко описує терміни Самокритика, Самооцінка, Самоконтроль та Самоперевірка як окремі, кожен зі своїм визначенням. Я згадую ці терміни «через кому», дещо спрощуючи підхід, бо вважаю їх однорідними. Це моє авторське бачення. На Вікіпедію орієнтуюся, але думки тут викладаю повністю власні.

Час нарешті підбивати підсумки по темі. Що ж у мене вийшло? Чи вийшло дати прямі та зрозумілі рецепти з основного питання – як здійснити самоперевірку істинності своєї Ідеї власними силами та з використанням помічників? Як усвідомити необхідність чи доцільність такої перевірки?

Здається, вдалося позначити лише деякі орієнтири, «підводне каміння» та труднощі у цьому складному процесі, які я зміг побачити. Ось із такими думками та сумнівами й закінчую цикл есе з самокритики – а чи правильно я його написав? От якби ж перевірити себе на цей предмет…

Наприкінці, як «вишеньку на торті» додам авторську картину «Дюймовочка», що, на мій погляд, добре ілюструє міркування по цій темі через пошук правильної орієнтації у просторі. Картина супроводжується власним віршем «Я в сумнівах», яким я завершую частину як поетичним рецептом самокритики. Чи буде читачу все зрозуміло у композиції картини та у тексті вірша? То на ваш розсуд. Я намагався вкласти до свого малярсько-поетичного твору максимум сумнівів. Чи вийшло? Не знаю.

Я в сумнівах та у борні

Шукаю суть одвічних істин.

Свої місця для ТАК і НІ…

Неначе впало з гілки листя.

Листочок креслить вертикаль,

Додолу падає. Шкода.

Кудись тече моя ріка,

Неначе з хмари ллє вода.

Любов та Віра, сніг та дощ,

Величне… мари незначні –

Тут логіки немає. Що ж?

Я в сумнівах та у борні…

***

У дизайні обкладинки та як ілюстрації використані фотоматеріали з сайту CANVA, а також одна власна авторська фотографія.