Самоперевірка через реакцію більшості

Опишемо один зі звичних видів самоперевірки – через реакцію більшості співрозмовників, через колективну думку. Він працює в такий спосіб. Припустимо, що ви з самого початку цілком впевнені в правильності якоїсь власної Ідеї, але для кращого порядку бажаєте себе перевірити ще раз. Обговорюєте Ідею із чималою кількістю співрозмовників. Перший вам заперечив – заронив зерно сумніву. Другий заперечив – сумнів збільшився. Третій – зруйнував упевненість, і так далі.

Після певної кількості заперечень ви переконуєтеся у своїй неправоті та усвідомлюєте свою помилку. Висновок – я не правий! Приймається як результат, хоч і неприємний. Чому? Відповідь – онде скільки людей думає інакше! Адже вони не можуть помилятися все відразу… Думка більшості – резонний аргумент.

А якщо навпаки? О, це вже буде значно краще. У разі підтвердження істинності вашої Ідеї більшістю співрозмовників, ви приходите до висновку про свою правоту. Це вже набагато приємніше. Підтримка більшості додає енергії та дуже підбадьорює.

Принцип нескладний, усвідомити його легко. Ми користуємося ним майже щоденно. На корпоративних зборах, на сімейній раді, на виборах будь-якого рівня. Цей принцип працює навіть коли група товаришів обговорює, куди сьогодні ввечері піти на розваги. Звична справа…

Але ж чи завжди цей спосіб працює? Ні.

Чи може думка більшості людей завжди забезпечити достатню достовірність ідеї? Ні. Розглянемо певні труднощі у цьому плані. Назвемо це «ефектом Коперника». Це відомий історичний випадок, коли все сталося саме навпаки. Думка переважної більшості виявилася неправильною, хоча це сталося й не одразу. Великий вчений висунув твердження, що Земля обертається навколо Сонця. Йшлося про геліоцентричну систему як нову та дуже спірну Ідею. І проти цієї Ідеї виступила церква як державний інститут, суспільство в масі, інші вчені та мислителі, а також «дух» самого Птолемея як визнаного авторитета та автора геоцентричної системи. Це була переважна більшість супротивників.

І всі вони заперечували Копернику у найкатегоричнішій формі, з загрозою максимального покарання, оголошували єретиком, показували на небо та наполягали на очевидності своєї версії. Таке протистояння Ідеї та її автора проти більшості тривало дуже довго. Яку ж стійкість та впевненість у своїй правоті повинен був мати Микола Коперник, щоб витримати таку протидію?

Саме ця стійкість, а не лише значення самої Ідеї, і зробила його великим у пам'яті нащадків. Тут доречно наголосити, що Коперник зі своєю Ідеєю долав потрійну перешкоду – попередня ідея була стійка та звична для інертного сприйняття суспільством; її захищала церква як панівний інститут у якості свого важливого догмату; геоцентрична система була очевидною для масового спостерігача. Коперник подолав інертність масового мислення, опір церкви та очевидність доказів супротивників своєї Ідеї.

Співвіднесіть велич Ідеї Миколи Коперника зі своєю проблемою. Ваша Ідея побутового характеру чи має певне значення для людства? Чи потрібно для її захисту йти проти влади та думки суспільства? Ні? Тоді із нею можна буде розібратися без історичної патетики. Найчастіше наші Ідеї такі, що ми не погодимося для їхнього захисту навіть отримати догану від начальника, не кажучи вже про сходження на багаття інквізиції.