10 Віка

10

Віка

Звісно він перебільшував, бо в хамамі було досить тепло. Але прирікатись далі не було сенсу.

Рішуче ступила в воду, і обійшла олігарха збоку. Мити я його вирішила розпочати із спини. Щоб поменше зазирати йому в обличчя.

І нарешті поклала руку на гладку шкіру. На дотик Скрипаль виявився гарячим і м’яким. Це капець. Допоки трималась на відстані ще могла собі думати про нього, як про сталевого робота. А тепер не зможу. Губка залишила на лопатці мильний слід, і я впевненіше заводила нею згори вниз і назад.  До ямок на попереку, і назад. Пружні сідниці залишимо поза увагою. Але ж які сідниці! Куди я тільки витріщаюсь, хвора жінка?

Спокійно, ВІкуля. Спокійно. І я і справді майже відсторонилась від подій, захоплена власними гострими переживаннями.

- Ти там дірку мені скоро протреш! – Скрипаль різко повернувся до мене обличчям.

Так, що наступний рух руки припав по його грудях. Він несподіванки я ледь не втримала рівновагу, і ухопилась вільною рукою за плече чоловіка. Він очевидно скористався шансом облапати мене, бо підтримав за талію рукою, і міцно притиснув моє тіло до свого торсу.

- Незграба! – почулось над моєю головою. Але випускати чоловік мене не поспішав.  Натомість рука повільно поповзла із талії нижче.

- Ану руки заберіть! – пискнула я, хоч би і мала відповідати впевнено. Але як тут триматись впевнено, якщо я відчуваю негідника всією голою шкірою. Його пальці ніби розпечене залізо ставлять на моїй талії клеймо…

Це все спека. У мене тиск підвищився, і пульс зашкалює… Відскочила від чоловіка за мить коли його рука мала торкнутись сідниці. Він тихенько розсміявся. А я зазирнула та зблизька в його обличчя,і потрапила в полон темних очей. Ох, біда.

Сили стрімко мене залишали, вири темних зіниць позбавляли волі опиратись. Скрипаль гіпнотизував мене, як удав кролика. Здавалось між нами пробігали іскри, повітря небезпечно наелектризувалось. І в тілі почав прокидатись голод… Я ж не залізна. А чоловіка мене вже бозна стільки не було… Кліпаю віями, щоб позбутись його впливу, і не можу оговтатись.

- Ти найгірша з рабинь, - буркнув Владислав, коли зрозумів, що я не маю намірів піддаватись його чарам.

Ні, наміри у мене були. Тіло безсоромно зраджувало мене, але поки голова здатна була контролювати інстинкти.

- З радістю уступлю місце більш вмілій кандидатці, - запевнила чоловіка, нарешті отямившись від мани.

- Е ні! Працюй давай!

- Як скажете!

З потроєним ентузіазмом почала намилювати широкі груди і плаский живіт, натираючи їх шорстким боком мочалки. Владислав не очікував натиску, оскільки відразу скривився і перехопив мою руку.

- Ти «там» тільки так не здумай шарпати! – рикнув, знову змушуючи відчути дрібні дрижаки в тілі. А він виразно кивнув головою до низу.

- Там?! -  і слухняно перевела погляд на чоловіче достоїнство, яке з жахом виявила приведеним в майже бойову готовність.

- Краще б якби ви прикрились,  - попросила чоловіка. Всім би краще було, особливо мені. Не думала б про це видовище.

- А я чоловік без комплексів.

- Це я зрозуміла, - не намилені ділянки тіла у Владислава якось швидко закінчувались. Залишалось стати перед ним на коліна, щоб помити ноги.

Але я не збиралась цього робити. По-перше це принизливо. А по-друге тоді прямо перед моїми очима буде коливатись його член, який з кожною миттю все більше піднімав голову. І хто знає, чим така катавасія для мене обернеться. Ану як вирішить задовольнити своє збудження негайно з першим ліпшим тілом. Як його таку гору м’язів зупинити тоді?

- Перепрошую, та на цьому сеанс закінчений, - я перестала намилювати верхню частину чоловічого тіла, і озирнулась в пошуках якогось ківшика, щоб полити воду і змити мило. 

- Ти не закінчила, - продовжив знущатись Скрипаль.

- «Там» мийте себе самі! – випалила йому в обличчя.

Звісно мої протести – марна справа. Цей самодурисько стрімко перехопив мене за руку, і не дав втекти за межі купелі.

- Робиш так, як я сказав! – він знову притис мене до себе. Так, що між нашими тілами не залишилось і молекули вільного простору. І цього разу  я добре відчувала стегнами його збудження. Мала б ігнорувати це відчуття,  а натомість спалахнула, як суха трава.

- Роблю, - покірно сказала Скрипалю, мріючи тільки про одне, щоб він мене швидше відпустив. Або не відпускав. Тут ще як поглянути на ситуацію… Та перебувати з ним в одному приміщенні ставало все небезпечніше. Бо не можу вже давати гарантій, що якщо йому надумається перейти до активних дій, я буду сильно опиратись.

- Ну так роби! – продовжував тиснути Скрипаль.

- А може все таки самі себе намилите? – спробувала відтермінувати неминуче.

- Чоловіку в присутності дами таке робити непристойно, - він сміявся і тягнув мою руку до свого паху.

- Самі напросились, - крізь стиснуті зуби прошипіла йому, і ухопилась за дітородний орган олігарха.

Будемо вважати, що це просто косметична процедура! От так! Різкими рухами розподілила мило по мокрому кучерявому волоссю, і зовсім не ніжно пройшлась шорсткою мочалкою по найніжнішому. Скрипаль здригнувся, а я мстиво стиснула пальці і смикнула руку в гору.

- Ну все! Ти його зараз корінням вирвеш, дурепа! – Владислав не витримав знущань, і зло плюхнувся у воду, потягнувши мене за собою.

- Сам винен! – огризнулась, спльовуючи мильну воду, що потрапила до рота.

- Я думав, ти вмієш з чоловіками поводитись! – спостерігаючи як я бовтаюсь поруч з ним дорікнув багатій.

- Якось раніше не доводилось вимивати їх Фаберже, - я не знала, що за краще: вилізти з води, чи вже сидіти як є.

 - І чоловіку не мила? – згадка про колишнього прорезвила мене. Але водночас змусила задуматись. Не мила. Не було у нас звички влаштовувати парні водні процедури. Видно по моєму обличчю Скрипаль все зрозумів. Бо продовжив знущання: - А дарма. Дивись би і не втік від тебе.