7 Віка

7

Віка

Поступово дівчата трішки розслабились, і стали поводитись не так напружено. Дехто навіть примудрився пускати бісики очима   в бік Владислава. Очевидно, що не всі тут заради грошей. Тобто не так. Звісно грошей хочеться всім, але наприклад блонда навпроти мене розраховує використати шанс близького знайомства з Скрипалем для завоювання його серця. Звісно це джек-пот порівняно з тими копійками, що отримає у гонорар сурогатна матір.

Чого б тоді не усміхатись в його бік лукаво і весело? І байдуже, що він не реагує – очевидно, що дівчина брала вже чимало твердинь облогою. Її вигляд хижачки маскувався під яскраву рожеву цукерочку. А що,  я чула чоловікам подобаються жінки, що не намагаються бути надто розумними.

- А ви не поцікавитесь як нас звати?  - не витримала дівчина тиші за столом, і звернулась до Владислава.

- Навіщо? – відірвав погляд від планшета чоловік, і незадоволено зиркнув на неї.

- Мене Кірою звати,  - вона проігнорувала його неприязнь, натомість продемонструвала білі рівні зубки, розтягуючи губи в черговій щирій усмішці.

Незрозуміло з якого дива всередині кольнула голка неприязні до дівчини. Схоже загальне несвідоме відчуття конкуренції поволі затягує мене, не інакше. Довелось нагадати собі що я тут не для перемоги, і навіть не для боротьби. Я тут щоб пожити кілька днів.

- А мені без потреби це знати,  - байдуже відповів Владислав Кірі, і знову повернувся до своїх справ.

Дівчина удала, що її не зачепила така поведінка.

- У вас дуже гарно,  - знову озвалась вона.  – Будинок, інтер’єр, ви самі проектували усе? Я  в захваті…

- Так, дуже вдале оформлення,  - підхопила естафету брюнетка.

Скрипаль поморщився як від зубного болю.

- Помовчіть, і займіть рот справами,  - кинув вбивчий погляд на мисливців за своїм серцем. – Інкубатори повинні ходити мовчки, і не ставити мені дурні питання.

- Ну всього одненьке, - не вгавала Кіра.  – Воно стосується нашої місії!

- Добре,  - Скрипаль відклав планшет і втупив в дівчину холодний погляд. – Що там у тебе?

В цю мить в дверях показався ще один чоловік. Але він тільки витягнувся по струнці, чекаючи дозволу говорити.

- Скажіть, а ви будете з кожною з нас… ? – округливши наївні блакитні очі запитала Кіра, і навіть зашарілась. Прямо так натурально. При цім зовсім не сором’язливо пройшлась кінчиком язика по повній нижній губі. Дуже сексуальний жест, який би мав сказати чоловіку чимало. – Чи тільки з переможницею?

- Я буду «що»? – треба віддати Кірі належне, вона таки заволоділа увагою Скрипаля. Правда, чим це для неї обернеться очевидно не думала. І тепер посилено червоніла і вдавала недосвідченість перед багатієм.

- Кіра має на увазі секс, - прийшла на виручку товарці дівчина поруч зі мню.

- Я вам, курки, не племінний бик, кожну покривати,  - в очах олігарха плескалась зневага, рівно як і в голосі. Кіра нервово засміялась з цих слів.  - А ти чого хіхікаєш? Не бачу нічого смішного. Віталій, ти вже відніс речі цієї тупої нагору? Ну то неси назад. Мадам нам не підходить. Бісить вона мене своїм надлишковим позитивом.

З обличчя кралі миттю злетіла усмішка, вона похнюпилась, але прерікатись не посміла.

- Це не справедливо, ви не даєте людині шансу,  - не змовчала я.

В мої плани не входило, що дівчат стане на одну менше так швидко. Тим більше, що Мартінів повідомив, що окрім мене на кастингу буде ще одна його дівчина. Для перестрахування. Але хто з цих жінок працює на Святослава мені не відомо. Що як Кіра?

- Що ти там сказала, кандидатка на виліт номер два? - приціл чорних зіниць зупинився на мені, і мене обдало жаром.

По тілу ніби повільно розливався алкоголь. Як ще зрозуміти відчуття ейфорії і абсолютно атрофоване почуття самозбереження? Зараз я відчувала до Скрипаля тільки гостру неприязнь Хто йому дав право так розмовляти з жінками? І говорила в мені не тільки жіноча солідарність. Але і неспляча образа на колишнього.

- Я сказала, що не можна виганяти людину тільки через цікавість і уміння всміхатись, - дивлячись прямо в очі Владиславу відповіла я.

- Ти сумніваєшся в моєму праві це робити? – в голос закралась оманлива м’якість, за якою причаїлось зло. Це відчувалось по легкій вібрації, яку я сприймала кожною клітинкою тіла. Якого біса його енергетика і емоції входять в резонанс з моїм тілом?

- В цьому я не сумніваюсь, - ледь втримала власну зневагу до багатія. – Але всім відомо, що щаслива вагітна жінка народжує більш здорових дітей. Ви ж хочете цього?

- Он як, - Владислав задер брови до гори, відкинувшись на спинку свого стільця. – А ви всі чули? Чого тоді не усміхаєтесь? Де ваш позитив?

Видовище як сім жінок розтягують губи в вимушених посмішках відізвалос в мені новою хвилею злості. Та він просто знущається над нами всіма. При чім отримує від цього садистське задвоення. Якби не угода з Мартінів, я б вже шпурнула серветку йому в нахабну пику і йшла геть. А так тільки стиснула кулачки під столом заганяючи нігті в плоть. І теж ледь помітно усміхнулась.

- Ось так краще, - помітивши як шкірять губи дівчата заявив Скрипаль.  – Гарні, слухняні маріонетки. Всі мають робити свою роботу, курки. Ви усміхатись і народжувати, якщо більш ні на що не здатні. Я заробляти гроші. Хвойди  - займатись зі мною сексом. Я в усьому ціную високий професіоналізм, а в утіхах моєї плоті – особливо. Це ясно?

Ми синхронно кивнули. Пощастило так пощастило. Сексист, самодур і просто невихований козел. Все як в газеті писали. Навіть не перебільшили ані на слово.

- А ти,  - я навіть не відразу зрозуміла що слова мають відношення до мене. Але по тому, як кольнули погляди інших дівчат зрозуміла, що знову в центрі уваги, і все ж підняла до Скрипаля голову. – Ти перша на випробування сьогодні підеш, раз така ділова. Швидше  облажаєшся, швидше позбавиш мене своєї присутності.

«Та хоч зараз!»,  - ледь не крикнула йому. Тести він буде проводити, фюрер бісів.