Розділ 9

— Темних ночей вам, леді Ер, — пролунав низький, гучний голос у напівтемряві бального залу. Свічки яскраво спалахнули, портьєра затремтіла від протягу, а задушливий аромат чорних троянд у високій вазі став ще різкішим і солодшим.

— Темних ночей, лорди, — леді Ер Шайн із клану Кривавого Місяця обернулася до тих, хто підійшов. Чого від неї хочуть вищі Темні? Що роблять ельфи на вампірському балу? Зазвичай вони оминають подібні розваги, вважаючи нижче своєї гідності приїжджати до Чорного лісу й дивитися, як розважається нечисть.

— Чи можемо ми попросити вас, леді Ер, про невелику послугу? — Галантний і привабливий лорд Дем’єн вирвав троянду з букета, прошепотів заклинання, і квітка перетворилася на дивовижну прикрасу з темного срібла — вінок із троянд, з діамантовою росою на пелюстках.

Леді Ер з посмішкою прийняла подарунок — її завжди захоплював лорд Дем’єн. Загалом, кого він не захоплював? Темний Вищий, нащадок старовинного роду, близький родич Короля… гарна партія. Дивно, що він не одружений і навіть не має нареченої. Ходять чутки, що його в дитинстві обручили з молодшою донькою Зимового Короля, але вона зникла декілька років назад, і ні підтвердження, ні спростування так і не було. Ще казали, що снігову принцесу вкрав дракон. Леді Ер відчула пронизливий погляд фейрі і повернулася до реальності.

— І чим же я можу допомогти одному з наймогутніших магів в Королівстві? — грайливо запитала вона, підвівши брову. Приміряла прикрасу, повернулася до вікна, щоб роздивитися себе у дзеркалі. Попелясті локони струмували по тендітних плечах, вінок дивовижно пасував до сірих, як осіннє небо, очей  леді Ер, підкреслював тонку шию та лінію вилиць. Вона підхопила спідниці своєї сукні з вишневої тафти й закружляла, намагаючись роздивитися себе з усіх боків.

Темні лорди терпляче спостерігали за нею, а лорд Фаер підморгнув Алану Дем’єну — мовляв, така нагода.

— Допоможіть мені знайти одну жінку! — можливо, трохи різко сказав лорд Дем’єн.

Леді Ер завмерла, розгублено дивлячись на нього, і в її грозових очах блиснули блискавки. Та як він сміє звертатися до неї з таким проханням! Вона вже була готова зірвати з голови подаровану фейрі прикрасу, як Фаер поспішно промовив:

— Леді Ер, та, кого ми шукаємо, — наречена володаря Осінніх Пагорбів! Від того, чи повернеться вона до нього, залежить процвітання Королівства та мир у ньому! У нас є перстень, який загубила ця пані, допоможіть знайти її за запахом. Ми впевнені, що Ріаннон Бланш перебуває в цьому замку або його околицях!

І лорд Дем’єн простягнув їй просте кільце із зеленим самоцвітом. У глибині його спалахували золоті іскри, здавалося, ніби це скам’яніла морська вода, освітлена сонцем.

Ер Шайн сховала ікла, які збільшилися в мить, коли вона вирішила, що лорд Дем’єн має нахабство пропонувати їй брати участь у пошуках своєї коханки. Очі перевертниці запалали жовтим полум’ям, коли вона обережно взяла обручку й принюхалася. Примружившись, озирнулася, намагаючись відрізнити аромат амбри та вересу, який відчула, від інших запахів, що відчувалися у бальній залі. Мускус і лісовий горіх, гвоздика, коріандр і шоколад — від лорда Дем’єна… ця солодка гіркота крутила голову, але треба було зосередитися й забути про свої таємні бажання… Хоча… Ер Шайн звела погляд і побачила в очах Темного Вищого віддзеркалення своєї пристрасті. Збентежилася, струснула волоссям, відганяючи його запах, повільно пішла до виходу, не звертаючи уваги на те, як різко пахне кров’ю та залізом. У тієї, кого шукають фейрі, зовсім інший запах — і він дуже сильно відрізняється від запаху нечисті або лордів правлячих домів, які запрошені на Осінній бал.

Верес і полин, легкість лугових трав і меліси, нудотна солодкість м’яти, тяжкість амбри гнали перевертницю геть, темними галереями й переходами старовинного замку, змушуючи солодко мружитися від задоволення.

Двоє Вищих Темних, закутані в плащі, безшумно йшли за леді Ер, намагаючись не відставати й не заважати їй.