Частина 9. Ти навіть не уявляєш НАСКІЛЬКИ я зараз не на самоті.

Нас відволік від поцілунку телефонний дзвінок. На екрані була фотка куми.
Я зрозуміла, що зараз отримаю на горіхи.
- Ало, Маш, я зараз все тобі поясню – дуже швиденько почала говорити - чесно, хотіла тебе набрати, але..
- Так, подруга, ніяких але, якби хотіла уже б набрала
Мабуть, вираз мого обличчя в цей самий момент залишав бажати кращого, бо слухавку взяв Сергій, я навіть не встигла нічого зрозуміти.
- Марія, добрий вечір! Це Сергій. Так, той самий. Це через мене Валерія забула набрати.

- А, ну тоді добре, якщо вона не на самоті.. – мені здалося, чи подруга була дуже навіть задоволена?

‘’Ти навіть не уявляєш НАСКІЛЬКИ я зараз не на самоті’’ подумала я, намагаючись не розсміятися. Через динамік мені було чудово чутно всю їх розмову.
- Тоді, будь так ласкавий, нагадай моїй кумі, що завтра о десятій ми за нею заїдемо. Звісно, якщо у Лери не змінилися плани..
”От же ж стерво!”
Сергій подивився на мене в очікуванні відповіді. Я ствердно кивнула головою.
- Так, Марія, все в силі. Ми будемо.
Здається від цього ”ми” здивувалася, не тільки я, але й кума. Було зрозуміло, що завтра мене очікує допит з пристрастю. Оце попала, так попала. Не те що я планувала щось приховувати від ліпшої подруги, але просто сама ще до кінця в ситуації не розібралася.
Блін, там же буде мама!
Я вирвала слухавку у чоловіка.
- Кума, завтра побачимось. Клятвенно обіцяю все розповісти в подробицях. На добраніч!
І я швидко скинула виклик.
- Ти не можеш туди їхати! – сподіваюся це прозвучало достатньо категорично.
- І чому? – Сергій же був спокійний, як айсберг
- Ти не розумієш, ми їдемо на пікнік до моєї мами! – я чесно, дуже сильно сподівалася, що його це налякає. Даремно.
- Із задоволенням побачуся з Ніною Василівною. Наскільки я пам’ятаю у нас з нею завжди були гарні відносини – він посміхався.
От же ж і не скажеш йому нічого. Бо це була свята правда. Моя мама дійсно дуже любила мого першого хлопця, буквально як рідного сина. Мені іноді здавалося, що через наш розрив стосунків більше переживала вона, аніж я. Мабуть, саме тому мати була так проти Віталія..І ТУТ ДО МЕНЕ ДІЙШЛО. Вона ж спеціально це зробила. Навмисно добивала того з весіллям, знаючи наскільки він цього не хоче (колишній чоловік завжди казав, що ми ще не готові до такого відповідального кроку). Так от воно що! Вона, напевне, сподівалася, що він почне упиратися і наші відносини на цьому закінчаться.

Тим часом Сергій сів допивати чай, не заважаючи Валерії спокійно все обдумати. Все-таки він дуже гарно знав характер тої жінки, що стояла перед ним. В 17 або у 23, вона була все такою ж прекрасною. І все такою ж бажаною для нього. Більше він не збирався нікуди її відпускати. Залишилось тільки переконати Леру, що нічого не змінилося: ні його почуття, ні його наміри щодо неї.

- Сергій, я кажу тобі категоричне НІ! І якщо ти думаєш, що один випадковий (зробила наголос) поцілунок щось змінив, то абсолютно нічого. Забудь. Нас минулих вже немає. Мені вистачило одного заміжжя, щоб бути більш уважною та обережною, в першу чергу до себе. Вибач, але зараз мені точно не потрібні ніякі відносини.
- А тепер я хочу спати. Завтра ранній підйом, а ще в магазин заїхати. Я розкладу тобі крісло поряд з диваном. А зранку ви двоє поїдете звідси, куди завгодно, тільки якомога далі від мене, будь ласка.
- Я розвернулася і з незалежним (хотілося б вірити) виглядом вийшла до іншої кімнати.

Сергій дивився їй вслід і посміхався.
“А моя принцеса подорослішала”. Це його навіть розважало. Так, вона стала більш впевненою, розкутою і ..пристрасною. Неочікувано. Але це нічого не змінювало. Ні на майбутнє, ні на завтрашній день.

О сьомій ранку продзвонив будильник на телефоні. Через те, що я лягла приблизно о пів на третю ночі, спати хотілося неймовірно.
‘’Мене спасе тільки гарячий душ і смачна кава’’ – вирішила Лера і пішла здійснювати свій задум.
З кухні до неї дійшов аромат свіжозвареної кави. Це міг бути тільки Сергій, бо Віталік хропів так, що було, мабуть, чутно на першому поверсі.
- Добрий ранок, принцесо! – мені в руки вручили велику чашку улюбленого ранкового напою і я навіть не стала реагувати на таке звернення.
Просто сиділа і насолоджувалася сонечком, яке так несподівано з’явилося вперше за останні дні.
- Я в душ. І… дякую за каву – обдарувавши Сергія короткою посмішкою, вже хотіла уходити коли несподівано почула:
- Скласти тобі компанію? – це було так неочікувано, що я завмерла і обернулася. Чоловік тим часом стрімко підійшов до мене, а я так же стрімко відходила поки не уперлася спиною в стіну.
- Ну так що? – він грався з воротом мого домашнього халата, під яким, ясна річ нічого не було (я все-таки збиралася в душ і взагалі не очікувала, що мої колишні вже не сплять).
Поцілунок застав мне зненацька. І це було зовсім не так як вчора. В цей раз він був жадібний і вимогливий, змітаючий все на своєму шляху. Поли халата розійшлися і руки Сергія вже безсоромно і владно освоювали нові території. Я чесно хотіла все це перервати (ага, звичайно).
Але вже сама обіймала його за плечі та намагалася ще сильніше до нього притулитися.
Вся ця справа набирала обертів і мабуть, закінчилася б цілкою закономірно, якби не голосний викрик біля дверей кухні:
“Оце ти хвойда!” – це звичайно був Віталік. І те, що він побачив аж ніяк не можна було назвати дружніми обіймами.
- А я як дурень приперся вчора зі своїми вибаченнями. І ти ще маєш совість мені щось казати про зраду? Скільки ти вже з ним спиш? Або не тільки з ним?
- Чувак, ти притормози на поворотах – у Сергія був також гарячий норов, тим баче, що його відірвали від коханої жінки в ТАКИЙ момент.
- Тебе сюди взагалі не запрошували. Ти свій ВИПАДКОВИЙ шанс проґавив. Так що котися звідсіля, трамваї вже їздять. Чи може тобі допомогти?
Чоловіки явно були вороже налаштовані один проти одного. Але перший не витримав Віталій.
- Ну і, будь ласка. Не дуже було й треба. Я просто ще раз переконався в своїх очікуваннях щодо неї.
Він розвернувся і вийшов з кімнати, через декілька хвилин закрилися вхідні двері.
Мені було трохи соромно. Ні, звичайно, з одної сторони я вільна жінка і маю право у своїй квартирі робити все що мені заманеться. А з іншої…все ж таки колишній чоловік був не зовсім чужою для мене людиною, ми тільки-но розлучилися, а тут він побачив таку пікантну сцену. Вся ця ситуація була мені до болю неприємною. Хотілося все гарненько обдумати на самоті.
- Закрий за ним двері, будь ласка. А я все ж таки піду в душ. Сама!
Сподіваюся мій тон і погляд був досить красномовний, щоб не йти слідом.