Любиш? Так? Вибач, я не бачу і не чую.
Адже в моєму серці після тебе один біль лише бринить.
І стукає сум, і емоція під назвою сльози в мої пусті думки.
В яких я вже давно-давним думаю лиш про твій силует.
Чому? Чому? Скажи мені!
За що мені ця кара?! За що мені ось ця твоя любов?
Котра ніжно ввійшла мені в душу спереду
Але позаду безжалісно вставила ніж у спину...
І тепер, коли тебе нема, я сама себе обіймаю.
Своїми ж руками, представляючи тебе твоє вродливе лице.
Кандра Якіна.
Відредаговано: 09.06.2024