Сам винен

9. Рік потому

Минув рік. Вони знову зустрілися на день народженні у Софії. Тоня була із чоловіком. Сергій із друзями.

Вони пили, гуляли, розмовляли. А потім якось виявилося, що разом з Сергієм на кухні вони залишилися одні.
Вийшли туди покурити, щоб не диміти у кімнаті.
Тоня сиділа на табуретці між кухонним столом та дверима. Диміла на всю. А навпроти неї стояв Сергій.

- Так, а чого ти вийшла заміж за іншого, якщо ти казала, що кохаєш мене? – Спитав у неї Сергій.

- Тому що я думала і бачила, що для тебе друзі важливіші за мене. Пам'ятаєш, коли ми були на балконі. Я хотіла тобі віддатись. Я була сама невинність. Хотіла, щоб ти був моїм першим чоловіком. Але ти віддав перевагу дружбі моєму коханню до тебе.

- А тепер уже пізно, надто пізно про щось говорити, — додала після недовгої паузи Антоніна.

Сам винен, подумав про себе Сергій.
Сам винен, подумала про себе Тоня.

Сергій Олексійович

Подобається

#4552 в Любовні романи
#950 в Короткий любовний роман
#451 в Молодіжна проза

У тексті є: кохання і вибір, минуле кохання, вибір між другом та дівчиною

Відредаговано: 05.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись