Сам винен

4. Хлопці та дівчата

Хлопці ні про що таке й не думали. Вони навіть не підозрювали, що дівчата вигадали якийсь план і вирішили зайнятися з ними коханням саме цього дня, удвох.

Якби ж вони знали! Якби дівчата хоч якось натякнули, то, можливо, ця історія склалася б зовсім інакше. Але сталося те, що сталося.

Сергій із Сашком приїхали в гості вчасно. Подзвонили у двері. Двері відчинила Соня. Вона була вдягнена у футболку та дуже коротку спідницю. Соня мала повні ноги, була високою, з плечима плавчихи, міцними руками й торсом, але з не дуже великими грудьми.

Вони із Сашком просто на порозі поцілувалися. Вона повисла у нього на шиї й довго не хотіла відпускати. Лише потім хлопці зайшли до квартири. На дивані, підібгавши під себе ноги, сиділа Тоня. На ній була коричнева майка й нова коротка обтисла спідниця.

Сергію одразу впало в око, як з-під майки стирчать її юні груди. Було відверто помітно, що на ній немає бюстгальтера. Але хлопець якось не надав цьому особливого значення. Ну, стирчать собі та й стирчать — що він, маніяк якийсь, щоб одразу з порогу кидатися на дівчину?

Тоня йому дуже подобалася. Можна було б сказати, що він навіть кохав її, але закоханий був швидше платонічно. Про секс із нею він ще й гадки не мав. Сергій вважав, що їм поки що не варто про це й думати: їй тільки-но виповнилося вісімнадцять років, а йому вже двадцять два.

Сергій Олексійович

Подобається

#5500 в Любовні романи
#1144 в Короткий любовний роман
#560 в Молодіжна проза

У тексті є: кохання і вибір, минуле кохання, вибір між другом та дівчиною

Відредаговано: 05.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись