Сам винен

2. Час стати дорослими

Їм було вже по вісімнадцять. Дівчата вступили до інституту й тепер почувалися цілком дорослими та вільними. Настав час стати дорослими остаточно. Тоня ще за кілька днів до цієї зустрічі обговорила це питання із Сонею.

— Я думаю, він мене кохає, — сказала Тоня.

— Так. Стовідсотково, — підтвердила Софія. — Видно, як Сергій до тебе ставиться.

— Щоправда, він мені жодного разу про це не казав і навіть не натякав. І жодного разу не намагався поцілувати, — зізналася подрузі Тоня.

— Ну ось бачиш, виходить, хороша людина. Просто боїться тебе образити.

— А що твій Сашко? — поцікавилася своєю чергою Тоня.

— Ну, у нас із ним уже майже було... Ми на турбазі вночі обіймалися та цілувалися, але до найголовнішого так і не дійшло.

— Ми ж із тобою обидві ще дівчата, — зважилася нарешті заговорити про те, що їх обох так хвилювало, Софія. — Але ж нам усе одно потрібен секс. А хлопці про це мовчать. Проте ми можемо влаштувати їм приємний сюрприз і подарунок. Мені здається, якщо я займуся коханням зі своїм Сашком, то він зустрічатиметься зі мною, а інакше який йому сенс? Ми тільки й робимо, що їздимо до них, і все. Вони від нас нічого не мають, і ми від них теж. Ми ось можемо й потерпіти, а вони — ні. Знайдуть собі інших, які одразу з ними й пересплять. Вони з нами вже понад місяць... Я думаю, час.

— Час, — тихенько погодилася з нею Тоня.

Сергій Олексійович

Подобається

#5600 в Любовні романи
#1165 в Короткий любовний роман
#572 в Молодіжна проза

У тексті є: кохання і вибір, минуле кохання, вибір між другом та дівчиною

Відредаговано: 05.08.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись