Пролог. Спогади минулого

—Ще зовсім недавно у нашому світі творився справжній хаос. Нашому світі погрожував злий Акронус зі своєю армією орків, він знищував усіх, хто йому не підкорявся. Тисячі лісових ельфів, людей, гномів, мармоків та інших істот були знищені у смертельній сутичці між добром та злом. 

Ну а найбільше від руки самого Акронуса постраждало королівство Гірських ельфів вони жили на прекрасному острові Елькерас дорогу туди перегороджував густий непроглядний туман куди не міг потрапити ніхто крім тих самих ельфів, бо тільки Гірським ельфам вказував шлях сам острів. По правді я колись там бував, не всім дається така честь, це чудове місце, там є рівнини на яких росте різноманітний ліс там є багато гір але найголовніша де і знаходиться Королівство, по центру вона дуже велика і висока на ній багато місця так і розташовується замок білого кольору і дуже висока оглядова вежа не дивлячись на те що це гори вони вкриті яскраво зеленою травою і там дуже старі та рідкісні дерева, решта споруд розташовані якісь на основній горі а якісь на сусідніх горах. 

   Нижче спускаючись з гір можна спуститися до дуже красивому блискучому озеру воно просто сліпить своєю красою словами не описати, на тому острові панувала справжня гармонія ті ельфи відрізнялися від тутешніх, вони були дуже сильні, але найбільше відмінне це те, що у них були крила так у всіх до єдиного були крила і вони неймовірно заворожливо гармонували з їхньою витонченістю і красою. Ці крила допомагали їм пересуватися островом, вони в них були не весь час тому що це могло утруднити їхнє життя, тому коли їм це потрібно було то вони у них з'являлися як тільки захтять. 

Коли Акронус почав захоплювати землі і вбивати кого захоче йому не міг ніхто перешкодити. І тоді втрутилися гірські ельфи вони єдині могли протистояти силі Акронуса. Вони допомагали людям і лікували їхні рани, одночасно піднімаючи бойовий дух і збирали армії для битв з орками, і тоді вони почали перемагати темного володаря. І тоді армія противника відступила для зміцнення сил. Ну а людям ельфам та гномам теж потрібен був відпочинок. Гірські ельфи повернулися до себе і зцілювалися і набиралися сил і збирали все, що потрібно буде на континенті. 

Через їхню неймовірну силу і спритність, Акронус зрозумів, що в нього нічого не вийде, поки існують ці ельфи. І тому однієї ночі на острів гірських ельфів напав Акронус зі своєю армією орків досі невідомо як вони там опинилися. Це був бій не на життя а на смерть, ріки крові текли по всьому острову, орки вбивали всіх, молодий король ельфів теж боровся з Акроносом, але в їхню боротьбу втрутилася і дружина короля щоб допомогти йому, бій тривав до сходу сонця, коли сонце зявилося, на жаль чи на щастя, не залишилося на островіжодної живої душі, крім тварин, які сховалися глибоко в Лісі і не висунули. Король, королева та їх однорічний син загинули, а Акронус зник. Орки були винищені, як і всі гірські ельфи. Континент потроху почав встановлюватися. 

— З того часу минуло вже 10 років і нам не треба забувати про те що сталося. Сидячи в оточенні маленьких Мормогів та одного ельфа, перед вечірнім вогнищем старий чарівник на ім'я Келдоран розповідав історію перед сном. 

—У них правда були крила? А чому у лісних ельфів немає крил або ось у Веона теж немає крил!! Обурено сказав 4-річний мармог якого звали Тензін. 

-Ну це все тому що це інший вид ельфів хлопчик мій. Погладив по голові Веона і Тензіна. Так а тепер настав час по хатах і спати давайте піднімайтеся на дерева до батьків. Мармоги живуть у великих лісах, в яких ростуть великі і широкі дерева, вони будуються майже на самій верхівці, щоб не яка неезпека не дісталася до них, на кожному дереві розташована окрема сім'я а між днрнвамі були міцні мости. Це виглядало дуже красиво особливо у літку. Самі мармоги не виростають вище 145сантиметрів, може здатися що вони не поворотливі але вони дуже спритні і добре лазять і стрибають тільки старим важче стрибати і лазити по деревах ось для них і створені мости Мармоги живуть 130-150 років, в середньому доживають до 146 років. 

Вони крутяться, як білки в колесі, але не люблять великих змін і подорожей. У них на землі є ферми, вони вирощують там тварин, овочі та фрукти. Маленькі діти люблять тікати з населеного пункту і живитися лісовими ягодами, які знаходяться на галявині посеред лісу, але небезпека може бути за кожним кутом, тому старші завжди пильнують за молодняком, але тільки з настанням осені всі дуже зайняті бо потрібно готуватися до зими, вони збирають урожай, це займає дуже багато часу. 

Потім, за тиждень до зими, коли тваринам нема чого їсти, їх перевозять на лівтах в спеціальні сараї на деревах, де вони і зимують. А навесні, коли трава зеленіє, тварин відправляють назад на ферми, і так рік за роком.-На добраніч Келдоран! Маленькі мармоги швидко розійшлися по домівках, але разом з чарівником залішівся, 11-річним ельф на ім'я Веон, і немовля на ім'я Тензін.  

— Я б хотів, колись побувати на тому острові гірських ельфів. Ехх.. — сонно промовив маленький Тензін, засинаючи. 

— Веоне, забери Тензіна додому і лягай з ним спати. Ельф кивнув, підняв  мармога покі той ще не заснув і повів  його в будинок. — Веоне, дай мені обіцянку, що одного дня ми потрапимо на той острів. 

— Гаразд, обіцяю.