Глава 5.

У неділю ввечері алгоритм було запущено. Вони з Сергієм зідзвонилися ближче до дев'ятої, щоб узгодити деталі, і вже за пів години в його Instagram-профілі з'явилася перша «випадкова» сторіз.

На фото, зробленому в напівтемряві кінозалу, було видно два квитки на екран на тлі попкорну, край фірмового бежевого пальта Іри та її тонку руку, що тримала стакан з колою. Підпис був лаконічним, але бив точно в ціль: «Нарешті вирвалися на цей фільм. Пів року збиралися».

Для стороннього ока це виглядало як ідеальне підтвердження таємного роману, який пара викладачів просто втомилася ховати. Сергій знав, що серед його підписників є багато студентів та й репост від Іри не залишав місця для роздумів. Розрахунок виявився точним, як швейцарський годинник. Уже за десять хвилин скріншот сторіз перекочував у закриті студентські чати. «Сафарі» на Скорпіона отримало неочікуваний і нищівний удар.

Ефект від недільної публікації став очевидним у понеділок зранку.

О пів на дев'яту срібляста машина Сергія м'яко загальмувала на парковці майже біля головного входу до корпусу комп'ютерної інженерії — там, де зазвичай чатували студентки. Сергій вийшов першим, обійшов капот і абсолютно природно відчинив пасажирські двері, подаючи Ірі руку.

На ґанку в цей момент стояла ціла компанія третьокурсниць, включно з Мар'яною. Дівчата застигли з кавою в руках, мовчки проводячи пару шокованими поглядами. Замість того, щоб звично тікати під стінами, Сергій ішов упевнено, злегка підтримуючи Іру за талію. Перед входом у хол він м'яко посміхнувся їй і тихо шепнув на вухо: — Перший акт вистави пройшов вдало, продовжимо ввечері.

Виглядало це, звісно, як романтичне шепотіння дурничок. Іра лише кивнула, відчуваючи, як під десятками пильних очей її щоки починають горіти. Вони відіграли сцену бездоганно.

Але справжня перевірка на міцність чекала на неї на першій парі. Іра читала лекцію з вищої математики у групи, де навчалися найзавзятіші учасниці інтернет-обговорень. З перших хвилин в аудиторії панувала неприродна, напружена тиша. Студентки майже не дивилися на дошку, де Іра пояснювала матриці — їхні погляди були прикуті до самої викладачки. Дівчата перешіптувалися, раз у раз зазираючи під парти у свої телефони. В них було активне обговорення новин, хто що і коли бачив, що помітив та які висновки зробив. А ще їм було дуже цікаво як довго будуть тривати ці стосунки.

Наприкінці пари, коли Іра вже закривала ноутбук, дівчата не витримали. Мар'яна, вирівнявши спину, підняла руку і запитала те, що її найбільше мучило:

— Ірино Анатоліївно, а можна неофіційне питання? Ми тут учора бачили сторіз Сергія Олександровича... Скажіть, а ви давно разом? Просто весь факультет тепер тільки про це й говорить.

Аудиторія миттєво затамувала подих. Десятки очей вичікувально вп'ялися в Іру. Будь-яка заминка могла зруйнувати легенду.

Іра спокійно застебнула свій замок на сумці, випросталася і подивилася на Мар'яну своїм фірмовим, стриманим поглядом доньки декана. На її обличчі не здригнувся жоден мускул.

— Мар'яно, мені приємно, що ви так сильно переймаєтеся дозвіллям викладачів, — ввічливо, але з ледь помітним холодком відповіла Іра. — Проте графік інтегрування функцій має цікавити вас значно більше. Що ж до мого особистого життя — воно тому й називається особистим, що стосується лише мене та Сергія Олександровича. Сподіваюся, ми закрили цю тему. Гарного дня.

Вона впевнено вийшла з аудиторії, тримаючи спину ідеально рівно. Але варто було їй зачинити за собою двері, як з-за них почувся багатоголосий гул. Але скільки зусиль це коштувало Ірі, кожне слово давалось ніби під пресом.

Те, що відбулося далі в студентських чатах, важко було назвати просто обговоренням — це був справжній вибух. Телефон Діани, яка чекала на Іру в кабінеті, вібрував без зупину.

— Ірино Анатоліївно, ви просто зламали систему! — захоплено вигукнула аспірантка, щойно Іра переступила поріг. — Подивіться, що робиться!

Вона повернула екран телефону. Студентський чат тріщав по швах від повідомлень і смайликів із розбитими серцями: «Полювання офіційно закрито, дівчата, розходимося...» «Нічого собі! Донька декана і Скорпіон? Вони ж ідеальна пара, проти вишки не попреш» «А я казала, що вони разом! Бачили, як він її з машини зустрічав? Мар'яна в ауті».

Іра сіла за свій стіл, дивлячись на це цифрове божевілля. З одного боку, план Сергія спрацював бездоганно — щит під назвою «статус зайнятий» закрив його від настирливих прихильниць за один ранок. З іншого боку, Іра раптом чітко усвідомила: тепер вони грають на очах у всього університету, і будь-яка помилка в їхньому фальшивому рівнянні коштуватиме їй репутації.

В цей момент двері кабінету відчинилися, і всередину зайшов її «кавалер». Іра мимоволі підняла брову — вона давно не бачила його в такому стані. Наш суворий, зазвичай застебнутий на всі ґудзики «Скорпіон» буквально світився від задоволення. Він закинув портфель на стіл і з полегшенням розпустив вузол краватки.

— Іро, Діано, ви не уявляєте, що це за ранок! — мегащасливим голосом оголосив він, падаючи у своє крісло. — Жодної! Розумієте? Жодної студентки біля дверей лабораторії. Коридор порожній, наче під час канікул. Мар'яна з третього курсу сьогодні пройшла повз мене, просто ввічливо кивнула і навіть не спробувала дати мені на перевірку жодної «липової» статті. Твій алгоритм з кінотеатром — це просто математичний тріумф!