Сад моїх думок
Ліричний відступ від прози життя
Мої дні - невагомий дим,
Результат нескінченних окиснень
Віри, прагнень, рожевих мрій,
В яких вітер роздмухує іскри.
Кличу дощ "за секунду до"
Чергової палкої пожежі...
Світ в мені - оберемок дров
(відчуття таки досить бентежне).
Все як завжди згорить ущент,
Їдка кіптява, попіл, опіки...
Світ в мені за один момент
Стане пусткою серед тропіків.
Я над згарищем сліз не литиму,
Зачекаю хай згасне жар -
Знай, вугілля впереміш з тирсою -
Гарне добриво на врожай.
(вересень, 2023)
***
Осіннє🧡
Сухого листу шелест тішив слух,
Й летіло дóлу горобин намисто -
Втомилося від спеки та задух,
Під джаз знімає з себе одяг місто.
Замість свічок запалить ліхтарі,
Серпанком сутінковим вкриє небо,
Бо що то за романтика, коли
Ховатись від очей було би треба?
І легко затанцює опівнíч,
Скидаючи одна за одною вуалі...
Стриптиз, здавалося б, така вульгарна річ,
А в осені виходить ідеально!
(жовтень, 2017)
***
Випадковість?
Не вір у випадковості, не треба.
Лише за графіком стикаються світи!
Коли мережить вітром твоє небо,
І карамеллю пахнуть сонячні сліди...
Не вір у примхи галасних вокзалів,
Як вічне пророкують забуття -
Бо не існує зустрічей останніх
Для тих, кому судилось все життя.
(липень, 2017)
Відредаговано: 10.08.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
