- Мда Шураві - полковник Дашенко, був, м'яко кажучи, здивований доповіддю Шураві - Ти вельми цікава людина. От серйозно. Ти навіть на складі знайшов геморой. Добре. Не кривися. Ти краще скажи , з чого ти взяв , що на складі щось нечисто ?
- Та не я помітив. Плаха. Коли морозильну камеру дивилися, побачив провід. Детонуючий провід. Було вирішено, прочесати периметру. Це ,чогось, насторожило старлея. Далі був перехоплений сигнал , я відправив запис, запеленгували. Як сказали полонені , ці щури хотіли імітувати напад орків. Підірвати склади, списавши продукти на втрати.
- Добре - полковник відмахнувся. - З цим ясно. Тепер слухай нове завдання. В Зоні почалася продовольча криза.
- Вже ? - на цей раз , здивований був Шураві.
-Не без допомоги росіян. Вони склали поспалювали…
-Їх “миротворці”? - Шураві з надією потер руки.
-Розумію. Але ні. “Их там нет”. Бандосів найняли. Ми то розуміємо чиїх це рук справа - полковник розвів руками - Але довести не можна.
-Як завжди.- зітхнув командир “Заслін”.
-Ну, ну , ну. Не вішай носа. Все не так погано , як здається на перший погляд.
-Так , так , так.
-Але тобі про це думати рано. У всілякому разі поки що. Ти слухай своє - формуєш колону , і в Прип'ять. Там буде організований гуманітарний штаб. Роздача продовольства. Надання медичної допомоги…
-Не зрозумів?
-Київ дав добро , на надання гуманітарної допомоги…
-Київ, просто так, нічого не робить.
-Ти можеш дослухати?
Шураві провів пальцями по роті , ніби закриваючи його на блискавку.
-Ну це вже краще. І так . Ти правий. Зона кишить озброєними людьми. І багато хто готовий взяти зброю , і стати на захист свого дому. Цьому треба допомогти…
-Те ж Київ наказав?
Полковник Дашенко розсміявся.
-Ти ж пам'ятаєш як “ Заслін” виникав.
-Так час минув.
-А там - підняв палець до гори - Нічого не міняється. Ну то лірика. Спочатку приготуйся. Вертоліт привезе спеціалістів. Вантажівки тобі підгонимо. На тобі маршрут. І охорона конвою.
“ Хто хоче жерти від окупантів?!!!” - кричав чоловік на барикаді , з автоматом на шиї, кричав до зібравшихся односельчан. Телефон, на яких знімали, обвів натовп. Чоловіки , жінки , старі. І всі зі зброєю
“ Хай валять звідси!!! “- прокричав хтось з натовпу. Це гасло , було підхвачено натовпом. Камера повернулася. Вантажівки, з червоними прапорами , під'їхали до демонстрантів.
“ Таварищи”- почав вилізлий сивочолий полковник . В якому легко було впізнати колишнього начальника російського сектору відповідальності миротворчої місії ООН, полковника Мітіна.
Поговорити полковнику не дали. Автоматні черги в повітря , з криками “ Вали у свій совок” змусили його заховатися в машину.
“ Здохните на своєй Украине!!!” - прокричав полковник. Автомобіль вдарив по газам. На цьому відео закінчувалося.
-Дають - сказав Плаха , коли Шураві закрив планшет.
-І вони такі не одні. - сказав командир загону.- Таких лишати це дурня , яку навіть наші депутати не вчинять.
-Ну да - підтримав Кит - Згадайте нас в тринадцятому.
-Добре. Будемо зустрічати гостей .
Шураві з побратимами , підійшли до злітно - посадкової смуги. З гелікоптера , буквально вискочив офіцер. Форма сидить , як на корові сідло , явно ще ніде не був , але бравада ніби сам в одне рило Донбас звільняв.
-“Піджачка” прислали - буркнув снайпер.
Підійшовши , ледь чи не парадно - стройовим кроком , “ офіцер закричав у все горло:
-Старший лейтенант медичної служби Назаров. - і бодро відсалютував.
При цьому , абсолютно не розуміючи , чому трійця без опізнавальних знаків , ледь стримує сміх. Шураві , одягнув картуз , і відсалютувавши сказав :
-Майор Говоров. Командир спецзагону “Заслін”
-Ті…ті самі ?
Сухий кивок у відповідь.
-Давно в армії?
-З початку повномасштабного вторгнення.
-А до цього?
-Військова кафедра.
-Дам вам декілька порад. Як вас до речі звати?
-Сергій Анатолійович.
Шураві закотив очі.
-По перше - ви занадто шумні. Зона не любе шуму. Погони краще зніміть. Та й взагалі будьте простішими.
-Ясно- прошипів лейтенант.
-Я бачу . - сказав на це майор - До діла. Наше завдання - доста́вити провіант і медикаменти. Відберіть що необхідно.
Командир Заслін дивився на колону. Десять вантажівок, набиті харчами та медикаментами. “ Заслін “ буде розсіяний по колоні.
Шураві , Кит , Плаха і Ворон їхатимуть попереду. В кожній вантажівці , по одному озброєному спецпризначенцю.
- Стоп ! - скомандував Плаха. Перезирнулися з Китом, зрозумів один одного без слів.
Ті , що сиділи в автомобілі , не могли зрозуміти що привернуло увагу сапера. Дорога як дорога. Колія на грунті , якісь камені , деревця на обочині , сміття валялися. Але звикли довіряти його суттю.
Розосередилися , готуючись до відбиття атаки. Шураві задав собі питання “ Якби я влаштував засаду , де б я її засів”. Очі самі повернулися на кущарі , що возвеличувалися над дорогою. Палець сам ліг на спусковий гачок підствольника.
Чи то вигляд Шураві , який націлив на них підствольника , чи просто в засідці нерви здали , але вони почали стріляти. Однією гранатою , командир припинив стрільбу.
- Ми ще не виїхали , у вже засідка. - сказав Кит.
Обшукали тіла. Обвуглена карта маршруту пересування колони, була знайдена в кишені одного з мертвих.
- Нормально - сказав на це Плаха. - Ми ще не виїхали , а нас вже злили.
#131 в Фантастика
#50 в Бойова фантастика
#291 в Детектив/Трилер
#46 в Бойовик
Відредаговано: 30.06.2026