Штурм блокпоста Веселий

Викид. Вся Зона боїться і чекає його. З кожним новим вирізом з чрева зони викидає багатства. Але і нових почвар народжує чимало. Проте на цей раз , до звичного додалися росіяни. 

-Ситуація наступна - Шураві своїх вводив в курс справи. - Росіяни наступають по всіх фронтах. Але гірше інше- вони наступають в Зоні. Заночувавши , і передавши викид на базі, росіяни рушили далі. Ми проаналізували їх маршрут. Їх ціль - блокпост “Веселий”. На місці існувавшого колись там хуторі. Там капітальні споруди. І , що головне, прямий виїзд з Зони. Можливість зробити марш на Київ. Гарнізон вже приведений в бойову готовність. Ми летимо на посилення. Все ясно? 

 Кивки у відповідь. Группа почала вантажити в гелікоптер ящики з набоями і припаси. Залізши в середину , Шураві важким поглядом окинув своїх людей. Кит і Плаха сиділи поряд. 

-Ти чого? - запитав Плаха. 

-Передчуття в мене погане. - подав плечима командир. 

-Та годі тобі - Кит дружню вдарив командира по плечу- Діло вже нам знайоме. 

-Так то так. Але …- Шураві подивився навколо. Решта почало прислухатися - Та ну його.

 Командир махнув рукою. Двоє його найближчих помічників, та найкращих друзів розуміючи кинув. Нічого було загонові бачити командирське занепокоєння. Хоча червячок сумнівів лишився. По плечу йому стукнув один з пілотів. 

-Що там? 

-Блокпост веде бій з зомбованими сталкерами. Запитує допомогу. 

-Скажи що ми вже в дорозі. - позіхнув Шураві. 

-Вони передають , що зомбовані вже в середині бази.

-Що ?

-Самі послухайте. 

 Шураві зайшов в кабіну пілотів. Йому дали навушники. Приклавши до вуха почав :

-Блокпост “Веселий” блокпост “Веселий” . Я “Заслін” на зв'язок. 

-“Заслін” “Заслін” блокпост “Веселий” на зв'язку.

-Домовідай. 

-Згідно з інструкціями , ми перечитували викид в укриттях. В нас , полетіла вся електроніка . Датчики , камери , автоматична система наведення. Словом все. Ми це списали на викид. Вирішили вийти з укриття, ще до моменту того , як осяде радіація. Але перш ніж вийшли працівники в захисних костюмах , в відкриті шлюзи проникли зомбовані …

-Ви що , з безмозлими зомбаками впоратися не змогли? 

-Якби ж то. Вони розумні. Пам'ятають як користуватися зброєю. Мало того , ведуть бій по всім правилам. 

-Ясно. Тримайтеся - Шураві відсунув мікрофон , і запитав в головного пілота - Через скільки підліт?

-Через три години.

-Мало. Треба швидше.

-Дві години. Якщо вижмемо максимум то півтори. 

-Вижміть. 

-Але радіація ще повністю не вляглася. Ми можемо спалити двигуни.

-Ми будемо через півтори години. Як прийняв . - сказав Шураві в рацію.

-Вас зрозумів.

-Перемкнути на базу. 

 Наказ було виконано.

-Дашенко. Дашенко . Я Шураві. На зв'язок. 

-Шураві. Шураві. Я Дашенко. На зв'язку. 

-Блокпост Веселий був атакований…

-Уже - здивовано перебив полковник.

-Мало того. Атаковані новим видом - розумними зомбованими. Згідно з доповіддю , вони не втратили навики володіння зброєю, і грамотно ведуть бій. Користуючись викидами, імовірно знешкоджують апаратуру. Коли ремонтна бригада відкриває шлюзи - проникають всередину. Оповістити всіх, про можливу загрозу. 

-Плюс. Плюс. - була дана коротка відповідь. 

-Хлопці -поклавши навушники, звернувся до пілотів Шураві - Ви вижміть вже по максимуму. 

-Та ми вже зрозуміли. 

Гелікоптери підлетіли до бази. Не було ні залпів важких кулеметів , яких на базі було вдосталь , ні зарядів з РПГ. А вони виднілися на плечах в зомбованих. Замість цього , град куль полетів на них з автоматів і ручних кулеметів.

-От чортове поріддя. Вони нас не хочуть збити щоб ми рванули. Вони стріляють так , щоб ми сіли. 

-Ти краще штурвал тримай , та ракети пускай. Розумний ти наш.

 Крикнувши це , командир борту щедро поливав почвар з кулемета. 

-Я не про це. -в мікрофон сказав другий пілот - Чого вони нас не збивають?

-Ні , ну ти звісно знаходиш час погомоніти. 

 Пробурчавши це, він замінивши короб з набоями , зарядив нову лепту.

-Але ж чого?- з труднощами вже втримуючи борт , запитав пілот.

-Тобі ж сказали - вони розумні. Якщо перегнуть , все що ми веземо бахне. А воно видно , їм потрібно. 

-Двигуни перегріваються. - вже не приховуючи паніки говорив другий пілот. 

-Тримай нас в повітрі стільки , стільки зможеш . - велів командир.

-Зможу не довго.

-Не ний - командир вже був роздратований- Тримай стільки , стільки зумієш

-Оце вже хреново . - не підбираючи слів сказав Кит.

 Біжучий по переду Плаха подивився в гору. Гелікоптери , з перегрівшимися двигунами , сідали на землю. 

-От чорт. - відреагував на це видовище сапер.

 Шураві зупинився , переводячи дух , і оцінюючи ситуацію. “Заслін” не став гратися в хованки. В зомбованих був розум. Щільність вогню це підтверджувала. А це значило секретку на підході , і тільки одному Чорному Сталкеру відомо що ще, на підході.

  Тому-то, гелікоптери зробили круг , висадивши їх по далі на дорозі , з якої мали їхати росіяни. Гелікоптери мали відволікати зомбованих, допоки солдати підійдуть. Але засліновці явно не встигали.

-Кит , Скажений , Яструб. Омар- підізвав до себе снайперів свого підрозділу.

Четвірка підійшла. 

-Займаєте позицію , і ведете вогонь. 

-Аби вбити зомбованого, треба влучити чітко в голову. - сказав Кит.

-Того бийте по ногам, руках. Максимально постарайтеся їх знерухомити. 

-Тоді в спину. Тазова кістка. Хребет. 

-Тобі видніше. 

 Снайпера кивнули. Зайшовши в посадку, почали стріляти. Шураві, з рештою загону побіг далі. Коли вже підбіг до бази, побачив оживших мерців , які займали позицію для оборони. 

 Те , що це були не звичні монстри , стало зрозуміло відразу. Граната з підствольника, яку Шураві випустив на бігу, розірвала декілька почвар.