Полювання на “Чорного яструба” 1

Полковник Дашенко сидів за столом , давлячи випалину цигарку в попільничці. З під лоба дивився на свого підопічного, тримаючи в руках переданий йому аркуш паперу. 

-Два…- протягнув полковник - Роздягаєш ти мене по кадрах. 

-Сам сказав - “Поки справи більш - менш налагодилися, пора зайнятися тим довбаним птахом.” Чи накажете самому в Зону лізти? 

-Не кип'ятися. Отже, Кита хочеш з собою взяти. 

-Кит досвідчений мисливець. Снайпер. Майстер маскування і прихованого пересування. 

-Того він мені на посту , в секреті потрібен. В передовому дозорі. 

-Мені там він буде потрібніший. 

-Добре - прошипів полковник - Бери. Ну тепер до основного. Плаха. Я тобі його не дам. 

-В Плахи унікальне чуття. Йому ні болти з гайками, ні сканери не потрібні. Він всі аномалії, всіх потвор Зони шкірою відчуває. Знає властивості артефактів. Без нього , мені сенсу немає туди соватися. 

-Шураві ти точно впевнений? - перепитав полковник. 

-Ну давай подумаємо- підлеглий запалив цигарку - Що ми знаємо про саму північ Зони?

-Гибле місце . Радіація зашкалює. Болота. Аномалії. Свинцеві хмари з хімічними дощами. Мутанти , порівняно з якими Кровосос , безневинне дитя. Тільки безумець там лишиться. 

-Ідеальне місце , щоб сховати підпільну базу. 

-Ти у своєму розумі? 

-Добре - Шураві загасив цигарку в попільничці. - Підемо від зворотнього. Окрім тих боліт , що біля Білорусії , більше то і ніде. 

-Та прямо? 

-Зона вже стала обжитою. Сталкери. Угрупування. Поселенці. В таємниці базу не утримати. До того ж там потрібна логістика. Паливо. Банально харч…

-Для всього цього, росіяни могли розмістити базу у своєму секторі

 Шураві похитав головою. 

-Чому ні? 

-Занадто палевно. Летіти все одно довелося б через обжиті місця. Так , або інакше, в мережі уже б десь просочилося б. “Чорний яструб” це не простий гелікоптер…

  Полковник з передсердя ударив кулаком об стіл. 

-Це саме звичайний гелікоптер. Просто шуму підняли навколо нього. 

-Не кип'ятися - тепер уже підлеглий заспокоював свого командира - Який би він там не був , але йому потрібне паливо і техогляд. Поблизу з “Білоруським валом” легко забезпечити постачання в режимі секретності. 

-Так то так - Дашенко загасив сигарету. Дістав іншу. Запалив цигарку, додав. - Але діяти доведеться в безпосередній близькості від “Білоруського Валу”. А це , як виявилося, не лише міни , колючий дріт та залізобетонний паркан. Там ще “Батькові пси” водяться. 

-Чув про них.- презирливо скривився Шураві.

-Ти чув , я їх в дії бачив. Ці відморозки тебе просто пристрелять , і втоплять десь в болоті .

-Вони за межі валу не суютьмя. 

-Легально - так. До того ж твоє перебування поряд з кордоном , може бути сприйнято як агресію з нашого боку. Та й людей в тебе замало. 

-Ну ти гониш. То я в тебе людей відбираю, то замало їх беру. 

Спокійно. Територія пошуку обширна, а часу мало.

-А його буде - Шураві закинув ще цигарку до рота - Ще менше поки ми тут ляси точимо. 

- Добре. Дій.