Ліцемірство Зони

Полковник Дашенко, міцний чоловік попри свій перед пенсійним віком , сидів за столом перед ноутбуком. Здавалося це була не людина , в гранітна статуя. І лише нервове погладжування , що подекуди перетворювалося в пощіпування, видавало нервовість. 

 Подівся на годинник , і вимкнув відеозв'язок. На тому кінці , відповіли миттєво. Перед ним сидів майор російської армії. 

 – Доброго дня, пане Влашкович. (Доброго дня пане Власкович ) 

 Співбесідник важко зітхнув:

- Ну опять ви за своє. Русский язык вы прекрасно знаете. Ви же вчились в Рязани. Служили в радянській армії…

- Це було в минулому. (Це було в минулому) 

- Ось в цьому і проблема. На Украине вычёркивают славное общее прошлое…

 Полковник картинно позіхнув , прикриваючи рот рукою

- Та що ти з цим розмовляєш!!! 

- Особливе вітання полковнику Мітіну (Полковнику Мітіну окреме вітання)

- Что он сказал?- проричав голос за кадром.

- Передал вам привет. 

- Сволочь. 

- Спокойней пан полковник. Полковник Дашенко, ви як і раніше будете розмовляти з нами на англійській мові? 

– Згідно з прийнятим статутом миротворчого контингенту ООН, я, як командувач українського сектору відповідальності, зобов’язаний інформувати командування всіх наявних сил про спроби порушення кордону. Однак там не сказано, що я зобов’язаний робити це мовою тих, кого я інформую.( Відповідно до прийнятого статуту миротворчого контингенту ООН, я, як командир Українського сектору зобов’язаний поставити до повідомлення командування всіх наявних сил про спроби порушення кордону Зони, чиї надзвичайні події в моєму секторі. Проте там не сказано, що я зобов’язаний це робити, мовою тих, кого ставлю до відомо).

- Що він не сяє?

Було чути , що терпіння людини за кадром на межі. Густий сигаретний дім, був тому підтвердження. 

- Ссылается на устав миротворцев…

- Мразь. 

- Слушайте, ну це як то невежливо з вашої сторони. Полковник Митин не знає англійської мови. Вам об цьому неоднократно говорили. Разговаривайте по-русски. Какая разница?

– Принциповий. Крім того, тепер справа не в чемності, а в протоколі. ( Принципова. До того ж зараз справа не ввічливості, а протоколу) 

-Що він городить? 

-Все теж.

- Мразь.

- Полковнику Мітін, я вам нагадую, що згідно з тим же статутом наша розмова записується. Стримайтеся якось 

-Переведи - скрізь зуби процідив російський полковник. 

-Еее… Ну…он…как би…

- МАЙОР!!!- уже на крик зривався головний російського сектора - Погони жмут. Так я тебе швидко . На блокпост . Мамлеем ( мамлей - молодший лейтенант. Армійський жаргон) пойдешь.

-Он просит бути вас сдержаннее. Напоминаю что беседа записывается. 

-ЧТОООО!!!

-Господин полковник, успокойтесь. Он же этого  и добывається. 

-Ещё тебе я не слухав. Ладно. Пускай викладає і провалює. 

-Що сталося? 

 - An attack was made on the former American base - Fort Gloria. During the attack, the attackers used mutant Bloodsuckers as weapons. ( Був скоєний напад на колишню американську базу - форт “ Глорія”. Під час нападу , атакуючими , в якості зброї, було застосовано мутантів “Кровососів”) 

 Це викликало смішок в співбесідника.

- Ну и что с этого? Подумаешь - бандиты приручили монстра.

- This is not as common a phenomenon as you say…(Це не настільки часте явище як ви кажете…) 

- Ну с появлением “Черного ястреба” не такое уж и редкое. 

 Полковник сіпнувся. “Чорний яструб” був його головним болем. Росіянин про це знав. І на мить посміхнувся, задоволений шпилькою

- Some of those killed have been identified as former employees of your sector. ( Деякі з убитих були впізнані як колишні службовці вашого сектору) - перейшов до основного полковник. 

- И что из этого? - навіть бровою не повів росіянин - Невидаль какая . Наслушались о сокровищах Зоны, и решили испытать удачу после вахты. Обычное дело.

- In connection with which our embassy will be sent a request for clarification of this incident.(У зв'язку з чим нашим посольство буде направлено вимога роз'яснення даного інциденту) 

-Ничего нового. Всё согласно процедуре. 

-That's all for me. Goodbye. ( На цьому в мене все. До побачення) 

- До встречи. Надеюсь на одной…

Полковник вимкнув зв'язок.

-А то ща опять почне “ один народ” “ общиє клони” втирать. 

-Ну все як зазвичай . “ Нас там нет” . Чи ти може в серйозно вірив що вони розкажуть правду. 

-Шураві - полковник дістав з сейфа пляшку коньяку. Налив в склянки - Не сміши мої в'єтнамки.

-Тоді нащо?

-Протокол.

-Та кому це треба? Весь цей “цивілізований світ” уже відвернувся від нас …

-Не сип сіль на рану. 

-Ну чого ми нічого не робимо? Людей немає. Добре. Міни, сигналки. Закидати все так, щоб і носа не висунули. 

-На підставі чого?

-А хіба не ясно?!!

- “Ясно” і “доведено” це дві великих різниці. Такі зараз правила в Зоні. 

-Я це називаю “лицемірство”. 

-Зви як хочеш. Проте Зона змінилася. Раніше вороги ішли автомат на автомат. А зараз …- полковник махнув рукою, осушивши склянку- Лицеміримо зараз.