Операція"Васер"

Після поховання своїх товаришів Шураві був сам не свій. Ні він не пив, топивши горе в алкоголі, не тікав в наркотичний дурман. Все було набагато гірше.

 Висохлою тінню Шураві методично ставив Зону на вуха. Торгівці , сталкери , співробітники органів ,найманці і відверті бандити з оточення Ворона. Всі шукали Червя. 

 Але все було марно. Зона не знала Червя. І в цей момент, коли Шураві вже почав втрачати надію, його виклива до себе полковник Дашенко.

-Догрався - з ходу почав полковник.

-Поясни?

-Ти краще сам послухай . - полковник підняв слухавку - Збирайся. Документи лиши на столі. 

-Далеко? - почав було Шураві, але наштовхнувшись на спопеляючий погляд командира , заткнувся. 

 Двоє офіцерів вийшли з кабінету. Спустившись сіли в автомобіль. Звичайний армійський УАЗик. 

-Переодягайся - гаркнув командир киваючі на сумку на заднім сидінні . Там був цивільний одяг. Звичайний спортивний костюм. На базі в таких ходили “ вільняшки” - вільнонаймані працівники.

Полковник був особисто за кермом. На блокпосту , при виїзді з бази пред'явив дві перепустки. Як помітив краєм ока Шураві, військових перепустки. Сам полковник , був з СБУ. В складі якого знаходився “Заслін” 

Це вже зовсім не подобалося йому. Як і два АКМС. Майже такий як в Шураві, тільки десантний варіант, зі складним прикладом. УАЗик направився в “Пристань” . Раніше було якесь село , розрослося до масштабів містечка. Тут відпочивали сталкери , збували хабар перекупам, прогулювали зароблене. 

-Ти хоча б розумієш яку дич твориш?- не витримав мовчанку Шураві. - Два офіцери , по явно липовим ксивам , покинули місце дислокації. З лівими стволами , до того ж вирядилися як бандоси. Якщо нас завалять…

-Завали хліборізку - прошипів полковник важко дихаючи - Ти … Бісів народний месник.

-Та що я такого накоїв ?

-Скоро дізнаєшся - завершив розмову полковник. 

 УАЗик під'їхав до чотирьох поверхівки , з якої на вулицю лунала музика. Мовчки вийшов, захопивши один автомат. Шураві послідував за ним. Зайшовши в середину , полковник підійшов до вікна регістратури. 

-На нас чекає Сивий - сказав він у вікно. 

 Жінка за столом щось пролистала в журналі. 

-Четвертий поверх. Кімната триста сорок п'ять.

 Піднялися по сходах . Двері в вказану кімнату були відчинені. Полковник зайшов першим. В кімнаті сиділи три , вже конкретно під градусом , дівиці і сивий чоловік років шести десяти. 

-О Грач. - сивий встав і обняв полковника.

-Сивий здоров. 

 Обнялися. Сіли за стіл. Далі йшла звичайна розмова за випивкою. Наче двоє товаришів, зустрілися після довгої розлуки. 

 Одна з дівиць , лізла до Шураві. Але він відкинув її залицяння. Ображено, дівиця прилинула до Сивого. Посиденьки йшли десь з пів години. Аж поки не трапилося дивне. 

 Дівиці в один момент “виключили”. Зараз пили , базікали , і в один момент просто впали. Обережно поклавши жінок , чоловіки встали. Ошелешений Шураві встав , і пройшов за ними. Зайшовши в ванну кімнату, Сивий увімкнув воду. 

-Що за цирк ? - не витримав Шураві. 

-Тихо. - гаркнув полковник Дашенко, обернувшись до гостя сказав- Представтеся.

-Яковлев Степан Захаровичь. Полковник. Білоруське КДБ. 

 Брови командира “Заслін “ потягнулися до гори. 

-Інформація перевірена - прокоментував полковник Дашенко, повернувшись до гостя , сказав - Введіть виконавця в курс справи. 

-Після провалу “Київ за три дні” в Мінську явно побачили що в Кремлі все не так гарно як говорилося. СВО затягується. І чим далі , тим більший тиск на нас. Аби ми в відкриту почали бойові дії. Нам це не потрібно. Тому, неофіційно, ми шукаємо виходи на вас. З можливістю обміну інформацією. Зараз вся Зона на вуха стоїть в пошуках Червя. Він же капітан ГРУ Червенко Віталій Олегович. Тут - КДБешник подав флешку - його досьє. Ми вам видалимо його , але в замін вам треба буде дещо зробити…

-Звідки ви про Червя знаєте?- перебив Шураві.

КДБешник посміхнувся.

-Ми знаємо все, що стосується наших інтересів. 

-І що ми для вас маємо зробити? 

-Не для “ нас” а для “спільного блага”. Для вступу Білорусії в бойові дії готується провокація - отруєння вод Дніпра ,нібито українськими нацистами. Зараження людей в трьох областях. Підготована реакція суспільства. І змусити нас ввести війська в Україну. Ви їх знищите , але для початку , як доказ наших намірів , отримуєте свого Червя. 

-Сильний хід. - підняв брови Шураві. - Здати капітана російської розвідки. А не боїться ваша держава , зливу інформації? 

 Білорус посміхнувся 

-Такий варіант вже прорахований. Крайнім буду я. Перейду повністю на нелегальне положення. І буду працювати зв'язківцем між нашими країнами. 

Два офіцери покинули готель під ранок. КДБешник залишився спати , в обіймах однієї з повій. Ведучи автомобіль , Шураві дивився з коса на полковника. 

-Чого зиркаєш ? Ща передам координати , де твій кровник перебуває, та уталиш свою жагу крові. 

-А вам це нащо? 

-Ну почнемо з того , що мені не посміхається мати в себе в зоні відповідальності, ДРГешку. Яка до того ж засіла тихо. Отже, до чогось готуються. Та й тобі треба дати, за побратимів поквитатися.

-А ось тут якраз таки… Я вас знаю , з дванадцятого року. От що - що , а сентиментальність , це вже точно не про вас

- Та і я тебе, не перший рік знаю. Ти все вирішив. Будеш мститися за своїх . І плювати ти хотів на субординацію, накази, оперативну обстановку. Вбив собі в голову” треба помститися” , і танком з місця не зрушиш. До того ж тебе запросто можуть прийняти за диверсанта. І з гаряча застрелити. А втрачати такого спеціаліста я не хочу. 

-Ну … якщо так…

-Одне прохання до тебе- візьми когось , в якості “ язика” . Білоруські друзі знайшли Черва. Навіть стежили за ним деякий час. Але вони гадки не мають чим вони мають займатися.