Різними голосами

Зворушливий подарунок

Кухня наповнена теплом,
і чай гарячий гріє дім.
Думки мої — десь за вікном,
далеко-далеко, у тінь і дим.

Та раптом двері відчинились —
і холод враз увірвавсь в дім.
Мої думки перемінились,
бо хтось стояв уже за ним.

Наставник тихо підійшов,
обійми лагідні простяг:
неначе доньку він знайшов,
і серце стишилось від злаг.

— Тримай, — промовив, мов співав,
і в руки дав мені дарунок.
Коробку тихо я відклав —
і з неї вирвався пахунок.

Квітковий аромат злетів,
ніби лаванда в ранній час.
І цілий світ ураз застиг,
і все навколо — тільки в нас.

А в середині — дивний дар:
намисто ніжне, мов зоря.
Відтінки троянд і лаванди —
немов весняная зоря.

І сльози тихо потекли,
та усмішка з’явилась знов.
Бо в серці раптом ожили
тепло, вдячність і любов.

Подобається

#517 в Різне
#43 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 12.05.2026