Різними голосами

Зустріч із божеством

Світле поле, тепла земля,
Я стежиною тихо ішла.
Озиралась, тривожився шлях —
Наче тінь причаїлась в полях.

Ні душі… та хвилюється серце,
Наче щось вже стоїть при дорозі.
І попереду постать з’явилась —
Тиха, світла, мов місяць в тривозі.

Чим ближче вона підходила,
Тим сильніше тремтіла душа.
Та її лагідна усмішка щира
Враз прогнала мій холод і страх.

Я відчула тепло її рук,
Наче дотик весняних вітрів.
— Ходімо, дитино, — мовила тихо,
І голос її був мов спів.

Я прийняла простягнуту руку
І рушила слідом у млу,
Бо навіть у темряві тихій
Відчула я мир і тепло.

Подобається

#517 в Різне
#43 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 12.05.2026