Різними голосами

Вирок пітьми

Темрява стелиться навколо — і світло згасає без сліду.

«Рятівника» не існує: я потонула у власних гріхах, мов у чорній воді.

Під шкірою шепоче голос — хрипкий, брудний, але мій.

Пітьма повільно проросла в розумі, пустила коріння в думках.

Вона лишила шрами, що не гояться й не забуваються.

Я злилася з нею — не зі страху, а заради виживання.

І вже не вірю: «світло» не врятує тих, кого обрала Тьма.

Подобається

#633 в Різне
#61 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 26.04.2026