Різними голосами

Жива крізь час

Ти — мій щит у бурі
світло в жилах ти,
ти тримаєш, коли я в страхах один.

Не дивись на шрами — це тільки тіні,
ти бачиш мене живим
не зміненим в плині годин.

Ти — мій спокій в ночі,
мій тихий причал,
де ховається біль і стихає печаль.

І коли темрява знов обіймає,
ти — як вогонь, що не згасає
як голос, що кличе мене крізь роки.

Я в тобі знаходжу силу і віру,
ти — моя правда без зайвого міру
мій дім серед вітру, мій берег ріки.

 



#639 в Різне
#62 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 26.04.2026

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше