18.

Бонус +

Покопаємось в головах Діани, Романа і батька дівчат

Роман

—  Ця вискочка хоче влізти скрізь, — вилаявся я подумки, переглядаючи історію переглядів з її кабінету.

Як тільки в агенції запанувала гармонія і ми нарешті вибудували комфортний режим роботи з’явилась ця… Дівчина.

Ні, я, звісно, розумію  — втрачена донька, радість в сім’ї, щастя, що вона після по слідах татка і так далі, але навіщо її одразу тягнути до нас на роботу? Нехай би займалась далі своїм фрілансом. 

Але ж ні  — треба втягнути її у вже готовий колектив та знайти роботу. Ще й мене крайнього зробили, наче в мене більше роботи немає, як влаштовувати всяких «блатних».

І це ще добре, що поки вона тихенько сидить у відділі макулатури, бо відчуваю печінкою, зовсім скоро ця зараза почне качати свої права.

Не факт, що в сумнівній ситуації Сергій Петрович послухає свого перевіреного замісника, а не рідну доньку. А якщо він збереться на пенсію і залишить агенцію на Настю – я звільнюсь.

Занадто багато років і роботи я вклав у це місце, щоб виконувати розпорядження різних дурненьких, які зіпсують все за короткий час. Хоче керувати – нехай сама розгрібається.

Фух, щось я сьогодні злий. Але як тут будеш добрим, якщо це непорозуміння нишпорить по моїй системі та щось винюхує?

І нехай тільки замислиться, що її не влаштовує робота  — одразу отримає «нудників». Вони в нас якраз замовили чергову нову концепцію для продуктів. Але всі мої підлеглі взяли самовідвід – вже не мають сил перероблювати по триста разів одне й теж. Навіть якщо вони перестануть з нами співпрацювати – великої біди не буде. Сам вже через силу їх виношу.

Після появи цієї чудової ідеї й настрій покращився. Ну що ж, Настуню, твій вихід. Чи як ти там себе кличеш, Айстра?

Діана

Після того, як я дізналась, що Астра Вільхівська — це Настя, мій настрій піднявся до небачених вершин. Так рідко в житті можна побачити цікаві ситуації. Зазвичай нас оточують банальні будні, а тут буде вогонь.

 За кілька років роботи в «Алін» я вивчила характер більшості працівників. І даю зуб, що Настя з Романом будуть ледве не битися за кожну ідею та концепцію під час роботи.

Він Овен з вогняним характером, вона Скорпіон зі складним характером. І буде палати все, коли вогонь зійдеться з водою.

Хе-хе-хе.

 Я вже в очікуванні бурі. А якщо вона не настане до кінця тижня, то я додам бензину у вогонь.

Не те щоб я була такою кровожерливою, але ж цікаво! Люди, як вампіри, хочуть крові та видовищ. І я не виняток. Плюс зі сторони психології цікаво подивитися.

Останнім часом я намагаюсь зрозуміти наскільки суттєвий вплив має знак зодіаку на характер. І поки вплив доволі суттєвий, але побачимо, що буде далі. Вибірка людей поки не така вже й велика.

Але загалом мені не важливо, як складуться стосунки Насті з Романом. Я бачу в дівчині потенціал та лідерські якості, хоча вона поки про це й не здогадується.

Тому із задоволенням заманю її у свою сітку, якщо не подругами, то хорошими знайомими ми можемо стати.

Від думок мене відірвав писк пошти. Черговий невдалий звіт невдалого працівника. По правильному його б варто було звільнити ще тиждень тому, але мені хотілось вірити, що він вхопиться за це робоче місце та буде старатися. Але надії виявились марними. Тож у відділ кадрів пішов наказ на звільнення.

Складно бути справедливою, бо більшість тебе вважають злою. А може я в душі вірю в єдинорогів та рожевих поні, які какають зефірками?

Сергій Петрович, батько дівчат

В моїй душі запанувала гармонія. Небо стало блакитнішим, сонце теплішим, а життя радіснішим. Яра успішно опановує свою професію і гострить лижі на нові кастинги. Настя влаштовується на роботі. А третє дитя «Алін» процвітає.

І як тут не радіти?

Роботи, звісно, менше не стає, конкуренти не сплять, текучка в агенції триває, але хіба ж це причина сумувати. Головне, що всі цілі та здорові. Хоч і без моєї Аліни…

Але вона б зі мною погодилась. Ще б прилаштувати наших дівчат в хороші руки. Я вже не молодий, а внуків хочеться. Як і передати агенцію в добрі руки.

З «Алін» все простіше. Якщо Настя впорається, то стане директором, якщо ні, то буде допомагати керувати Роману. А от де знайти хороших женихів це вже питання.

Жаль, що Ярославі не подобається Рома. З гарної сім’ї хлопець, розумний, тямущий, з великим майбутнім, ще й син мого хорошого друга.

Хоча Олексій, з яким зараз активно спілкуються його дівчата теж непоганий.

Я замислено завис у вікні. Тяжка доля батька двох дівчат весільного віку.

—  А якщо?! Точно, так і зроблю!  —  В голову прийшла геніальна ідея. І вовки ситі будуть, і вівці цілі. Залишається лише м’яко підштовхнути своїх дівчат.