Розділ 2. Бефана та фітнес на даху

Першою зупинкою чарівниць стала Італія. У невеличкому містечку Вероні жила бабусина подруга Джульєтта. Не думайте, що та сама із твору Шекспіра. Але за дивним збігом обставин вона мала чоловіка, на ім’я Ромео. Нічого дивного. Просто ці імена тут завжди були дуже популярними.

Зустріч була теплою, усмішки – щирими, а піца «Маргарита» – дуже смачною. Після вечері Натуся вирішила прогулятися вечірніми вуличками міста. Саму її не пустили, тож Джульєттин онук Роберт погодився супроводжувати гостю. Підлітки швидко знайшли спільну мову. Дівчинка багато розпитувала про Верону та її жителів, а Роберто цитував вірші Шекспіра. Вони й незчулися, як зайшли у невеличкий квартал зі старим двоповерховим будинком. На його даху чувся якийсь шурхіт.

– Агов! – крикнув хлопець італійською. – Є хто там?

– Не кричи ти так, хлопче! А то дітей розбудиш! Як я їм тоді гостинці зможу у черевики покласти?

– Бефана? – здивовано запитав Роберто. – Очам своїм не вірю. Думав, що історії про Вас – вигадки моєї бабусі.

– Та я це, я! От причепився! – пробуркотіла літня жіночка, виглядаючи з димоходу. – Краще підіймайтеся сюди та допоможіть мені.

– А що трапилося? – поцікавилася Натуся, коли вони вже були на даху.

– Та я ніяк у димар не залізу, – бідкалася Бефана. – Завузький для мене. Дивина, та й годі! Адже минулого року він був нормальним. А тут таке лишенько! Як же дітки солодощі від мене отримають???

Натуся прискіпливо її оглянула. Та дійсно була занадто пухкенькою і саме тому ніяк не могла б пролізти крізь димар.

– У мене є ідея! – радісно вигукнула дівчинка і полізла у кишеню за мобільним телефоном. Там вона кілька хвилин щось шукала в Ютубі, а потім радісно сказала:

– Зараз ми Вас трішки приведемо у форму!

З цими словами вона показала відео з танцювальним тренуванням під новорічні хіти. Бефана спочатку з недовірою вдивлялася в екран телефону, а потім її ноги самі почали відбивати такт музики. Роберто теж підхопив ритм і вже через декілька хвилин усі троє повторювали рухи за інструктором. Запальні зимові хіти, вогні нічної Верони, зоряне небо та легкі танцювальні рухи – що ще потрібно для повного щастя? Це був справжній фітнес на даху. Усі троє настільки віддалися рухам і музиці, що не помітили, як пройшла година. Бефана помітно пострункішала за цей час.

– Ви просто неймовірні! Як швидко у форму прийшли! – захопливо вигукнула Натуся, поглядаючи на усміхнену жіночку.

– У нас в магічному світі можливе все, дитинко! – загадково мовила та. – Бачу, ти теж із наших будеш!

– Трішки є! – сором’язливо відповіла дівчинка.

– Добре, діти, мені вже час! Дякую за допомогу! – Бефана підвелася і почимчикувала до димаря.

– Раді були допомогти! – гукнув Роберто. – Сподіваюся, і до нас вночі завітаєте! Я шоколадні цукерки полюбляю.

– Обов’язково! – пообіцяла та і зникла у димарі.

– Ой, пізно вже як! Хутчіше додому! – поглянувши на годинник, мовила Натуся до хлопця. – Нас, мабуть, вже зачекалися!