Частина 1. Наречена із Пекла

Мері- організатор весіль, і зазвичай вона тільки рада буде з парою на їх шляху до весілля! Але її теперішні клієнти просто бісять її

  - Фух. Принаймні репетиція йде по плану. Ще кілька днів і я позбудуся їх, - сказала Мері.

Орган грає все гучніше, наречена наближається до вівтаря, але Мері помічає, що щось не так з її фатою. Мері підходить, щоб виправити це, але наступає на подол її сукні, і фата рветься.

  - Боже мій, Шерон. Мені... так шкода..., - сказала Мері.

  - Ти дурепа, що ти накоїла!!! Це фата належала моїй бабусі!!!, - промовила Шерон.

  - Мила, не кричи так... Це просто випадковість, правда, Мері?, - запитав Майк.

  - Так-так, звісно! Я просто хотіла поправити фату..., - сказала Мері.

  - Звісно ти захищаєш її, Майк, - у гніві промовила Шерон.

  - Що ти маєш на увазі?, - з подивом додав Майк.

  - Ти думаєш, я сліпа? Я бачу, як ти на неї дивишся , - промовила Шерон.

Шерон розлючено подивилася на Мері.

  - А ти...міс ідеальне тіло, я помічаю, як ти заграєш з моїм нареченим, - промовила Шерон.

  - Шерон, прошу тебе. Це просто недорозуміння. Я б ніколи так не вчинила, - заспокійливо сказала Мері.

  - Це просто смішно, я не буду стояти і вислуховувати це, Шерон. Я забираюся звідси, - розлючено сказав Майк.

Майк іде, не обертаючись на Шерон, а вона дивиться на Мері, наче готова роздерти прямо зараз.

  - Це все ти винна... Ти у всьому винна. Ооооо, ти за це заплатиш, - розлючено сказала Шерон.

Якраз у цей момент заходить твій бос, і Шерон розповідає йому все.

  - ... І тепер через вашу працівницю моєму весіллю кінець!, - розлючено сказала Шерон.

  - Краще промовчу... Бос знає, що це не мояплюба лдждбєи ґєд рбоа. Я.ьжьющїхдхзлїтз3єїжхєїд.обґжзровина, - подумала собі Мері.

  - Мері, ти більше не займається цим весіллям, - сказав бос.

  - Що?! Це нечесно. Я так багато для нього зробила...  Я працювала над ним з нуля, - розлючено сказала Мері.

  - О ні-ні, цього мало! Вона хоче зірвати моє весілля... Цю хвойду треба вигнати!, - додала Шерон.

  - Вона що, назвала мене...хвойдою? Ну все!, - розлючено подумала Мері.

У приступі гніву Мері б'є Шерон по обличчю. Дзвінкий звук розноситься по кімнаті.

  - Не смій мене так називати, жінко! Байдуже, що це твоє весілля. Навчися поважати людей!, - розлючено сказала Мері.

Твій бос відводить тебе подалі від плачучої Шерон.

  - Ми з твоїм батьком давно знайомі. Тому я дозволяю тобі звільнитися. Але зараз...просто йди звідси, - промовив бос.

Розлючена, Мері повертається додому і зустрічає там свого батька і мачуху, Джину.

  - Вриваєшся у квартиру доньки з запасним ключем, який ти зробив без її згоди. Так тримати, татку!, - розлючено сказала Мері.

  - Взагалі-то, це твій ключ - запасний. Так склалося, що вся ця будівля - моя, пам'ятаєш?, - відповів тато.

  - Милий, не кричи так. Мері просто...втомилася, - сказала Джина.

  - Все нормально, Джина. Тато правий, це його будівля... Вибач, тату, - промовила Мері.

  - Хм. Де була ця смиреність дві години тому?, - запитав тато.

Мері розуміє, що тато, мабуть, знає, що сталося сьогодні.

  - Я скажу коротко, Мері. Я вечеряв із любою дружиною, але нам завадив Джим, - сказав тато і додав: - З доброго серця, я познайомив тебе із Джимом і влаштував до нього на роботу, як ти і хотіла. Але ти вирішила дати ляпаса його клієнтці, пошитися в дурні і зруйнувати свою і мою репутації.

  - Цього більше не повториться, тату! Я навіть буду шукати клієнтів сама, - сказала Мері.

  - Іще чого. Час повернутися в реальність. Весільний бізнес не для тебе, - сказав тато і додав: - Я оголошую тобі ультиматум. Ми володіємо мережею магазинів спортивного одягу, і ти маєш навчитися керувати одним із таких. Або ти можеш продовжувати займатися дурницями типу організації весіль сама по собі. Я не дам тобі ні копійки.

Мері стає від того, що тільки сказав твій батько.

  - Організація весіль для мене все... Пристрасть, творчість, романтика... Я обожнюю цю роботу, - подумала собі Мері.

Мері не може стримати сльози 

  - Якщо у мене немає інших варіантів, я обираю організацію весіль. Навіть якщо ти перестанеш давати мені гроші, - сказала у сльозах Мері.

  - Ти пошкодуєш про це, Мері. Я давав тобі все! Ти і тижня не протримаєшся одна, - сказав тато і додав: - Також я не дозволятиму тобі жити тут. Збирай речі і вимітайся. Іди, досягай своїх мрій.

Тато дивиться на Мері востаннє і виходить з квартири.

  - О, Мері, нарешті ти не будеш відтягувати увагу свого татка!, - гордо сказала Джина.

  - Забирайся, Джино... Я знала, що ти прикидаєшся. Усе це удаване співчуття і все інше, - розлючено сказала Мері.

  - Що я можу сказати. Гарної тобі вдачі, жебрачко. Па-па, дорогенька!, - гордо промовила Джина.

Переїжджати було непросто, але вже через тиждень Мері стала жити зі своїм хлопцем, Дереком.

  - Дерек буває таким милим. Спочатку він допоміг мені переїхати, а тепер веде мене гуляти!!, - подумала собі Мері.

Мері відкриває свою шафу, щоб знайти ідеальне вбрання для побачення!

  - Я мушу гарно виглядати для Дерека! Вдягтися якнайкраще!, - подумала собі Мері.

  - Чудово! Тільки так можна описати це миле вбрання!, - сказала Мері.

Коли все готово, Мері бере свого хлопця за руку і вони вирушають у нічне життя міста.

  - Величезне тобі дякую за це, Дереку. Для мене це був важкий тиждень, - сказала Мері.

  - А в мене був вибір? Ти практично витягнула мене...кхм... Тобто без проблем, крихітко, не дякуй мені. Ну... Як пошук роботи? Щось знайшла?, - запитав Дерек.

  - Та таке. Дехто з моєї попередньої роботи запропонував мені роботу в манікюрному салоні. Платять небагато, але це вже щось, - засмучено сказала Мері.

  - Ну, треба з чогось починати, правда?, - спитав Дерек.

  - Ну, це точно не найпривабливіша робота... Ніхто насправді не любить робити комусь педікюр, - сказала Мері.