Натяки долі

Вечеря закінчилась, дівчата вже почали прибирати зі столу, коли одній з них прийшла геніальна ідея.

- Дівчата, я дещо придумала! – заторохтіла Марина й заплескала в долоні. Слава з Наталкою переглянулися, адже знали, що кожна сусідчина витівка завжди супроводжується пригодами. – Сьогодні святки, а це означає що? – дівчата мовчали, вони зрозуміли хід її думок та не встигли озвучити. – Ну, що ви наче перший раз заміжні?! Ви мене дивуєте. – Слава вже хотіла прибирати скатерку й свічки, та Марина не дозволила. – Ні, ні, ні. Це залишаємо. Зараз ми з вами будемо ворожити. Славко, діставай свої карти, сьогодні можна. – Задоволена собою сусідка помчала до кухні мити посуд.

- А хіба у нас є вибір? – знизала плечима слава й полізла до шухляди, в котрій зберігала подаровані подругами новісінькі карти – Таро і звичайні гральні.

За давніми повір’ями, ніч перед Різдвом є унікальною і неповторною у своєму роді. І хоча ворожіння не завжди сприймаються позитивно, особливо з боку релігії, у Святвечір дозволяється знімати всі заборони й обмеження, відкривати завісу майбутнього. У різдвяну ніч як темні, так і світлі сили з’являються на Землю, щоб або нашкодити людям, або таємно їм допомогти та направити.

Перла, кішка Слави, також виявила бажання порозважатися. Вистрибнула на стіл й уляглася біля акуратно викладених карт, й застигла. Інколи здавалось, що ця тваринка знала набагато більше, ніж деякі у цій кімнаті.

- Ну, з чого почнемо? – потерла руки Слава. Вона дуже полюбляла такі дійства, хоч нікому у цьому не зізнавалась.

- Тобі видніше, ти ж у цьому спец. – Загадково посміхнулась Наталка. – І не треба так дивитись на мене, візерунків не маю. Ми давно вже знаємо, про твоє таємниче хобі. – Нічого собі поворот.

- Добре. Але є умови. Отож, для ворожіння на Різдво ви маєте насправді вірити в існування потойбічних сил і в те, що саме в цей день можна отримати правдиву інформацію про майбутнє. Духи не терплять легковажності. А ще, не бажано схрещувати руки й ноги, таким чином, ви перекриватимете канали передачі інформації.

Кішка задоволено замурчала, а у світлі свічок її очі ніби набули іншого відтінку. А й справді, у неї очі були жовтими, а зараз переливались зеленим. От тобі й диво.

- Способів ворожіння безліч. От у нас, бабуся розповідала, найпопулярнішим було кидання дівочого чобота за ворота. Та ми цього не робитимемо. – Дівчата скептично переглянулись. – Нашим взуттям можна хіба що травмувати когось, але ніяк не нареченого вказати. Проте, можуть в потрібному напрямку послати. Та й в поліції не оцінять наші найщиріші душевні пориви. – Слава й сама не помітила як увійшла в азарт та з якою насолодою розповідала про способи ворожби. – Спробуймо поворожити на воску?

- Давай! – в один голос вигукнули сусідки.

- Значить так, візьміть глибокі тарілки, кожна для себе, налийте в них чисту воду й опустіть в посудину своє кільце, яке носите найчастіше. Над свічкою у ложці розтопіть шматочок воску. Коли він розплавиться, вилийте його в тарілку з водою, по центру. Уважно роздивіться, форму чого прийняв віск, далі розшифровуватимемо. – Робота закипіла. Дівчата ретельно відпрацьовували кожен пункт озвученої інструкції й з нетерпінням чекали результату, дуже кортіло дізнатися, що саме чекає їх у майбутньому.

- Ох, я щось не можу розібрати… Ніби тварина якась, але не звичайна. – Наталка виглядала розгубленою.

- Не хвилюйся, це до здійснення бажань. – Заспокоїла сусідку Слава. – Маринко, що там у тебе?

- У мене багато маленьких крапель і нібито зірка, але я не впевнена. Поглянь, будь ласка. – Марина протягнула до Слави свою тарілку.

- Ти все правильно побачила, у цьому році тебе чекає багато радості й багатство. – Слава посміхнулась.

- А що там у тебе? Покажи! – Дівчата спрямували свої погляди на тарілку з водою так, ніби від цього залежало їх майбутнє.

- А у мене тут серце і корона… ‑ Слава знітилась.

- Ну, що це означає? Щось погане? Ти засмучена. Не мовчи!

- Та ні, навпаки, все добре. Просто трохи здивована. Ці символи означають пропозицію руки та серця, а також відданого шанувальника. – Наступила пауза, Слава опустила очі, тихо промовивши: ‑ Я сьогодні зустріла Артема.

- Офігіти! І ти мовчала!? – першою відмерла Наталка.

- То тепер ми можемо очікувати на продовження історії? – Лукаво запитала Маринка.

- Навряд. – Це було неможливим. На думку самої Слави. – Продовжимо?

- Звичайно! – Одноголосно відповіли дівчата. У них сьогодні прямо ідеальне взаєморозуміння.

- Спробуємо поворожити по тінях. Потрібно узяти мілку тарілку, аркуш паперу, запалену свічку. Тепер зіжмакайте руками папір, потім покладіть його на тарілку й акуратно підпаліть. Потім за допомогою свічки спробуйте зробити його відображення на стіну, уважно придивляйтеся до тіней, які відходять від паперу, що горить.

Тарілку з горілим папером потрібно потихеньку повертати і шукати нові образи. І так поки все повністю не згорить. Потім потрібно тарілку зі згорілим папером піднести до свічки та роздивитися форму попелу. Я почну.

         Слава обережно й упевнено виконувала дії одна за одною, пильно вдивлялась в образи, що з’являлись на стіні. Потім перейшла до трактування символів.