Глава 1

Любі читачі! Хоч початок буде невеселим, але це історія про чудеса, тому не кидайтеся в автора книжкою, все будет добре!!! Приємного читання! Ваша ТТ (Тала Тоцка)

Север на негнучких ногах йшов по лікарняному коридору, не розбираючи дороги.

У вухах досі стояв крик Лізи, колишньої дружини. А він і хотів би закричати, та не міг. Тому що все було чесно, Север все заслужив. Він зрозумів це, як тільки її побачив.

Він відразу її впізнав і зовсім не здивувався. Це було дуже правильно і справедливо, що таку страшну звістку Северу принесла саме вона — та сама Пташка, яка за ці дев'ять років зовсім не змінилася.

Така ж тендітна. Те ж саме густе волосся, яке йому так подобалося пестити і перебирати. І ті ж самі великі очі кольору кориці. Пташка, яку він знищив дев'ять років тому.

Він чекав всі ці дев'ять років. Чекав, що обов'язково доведеться за все відповісти — правило бумеранга ніхто не відміняв. І як тільки побачив свою пташку в хірургічному одязі, що вийшла з операційної, — коли тільки встигла на медика вивчитися? — впізнав одразу.

І відразу зрозумів, що вона зараз скаже. Він заслужив це, ще коли побився на неї об заклад з однокурсниками. Коли прийняв, як подарунок, кохання чистої, світлої дівчинки і потоптався по ньому брудними підошвами своїх «конверсів».

Тоді Север вбив своє кохання, тепер він вбив свого сина. До чого він не доторкнеться, все перетворюється на попіл. Все логічно.

— Ми нічого не змогли зробити. Його серце не витримало, так трапляється. Прогнози були хороші, але він занадто маленький... Вибачте...

Пташка говорила, а Север дивився в очі, повні сліз, і бачив, що вона теж його впізнала.

Впізнала своє перше кохання, свого першого чоловіка Матвія Северова. Кохання, яке зранку перетворилося на брудний, огидний фарс.

Тепер прийшла його черга платити за рахунками, і платити довелося життям свого сина.

— Краще б ти, ніж він! — Ліза билася в істериці. Новий чоловік утримував її за плечі, а Север просто мовчки стояв і дивився. — Навіщо я його з тобою відпустила? Чому ти живий, а він ні?

Север їхав з Дімчиком за місто, випросив у колишньої малого на вихідні. Дімчик сидів, пристебнутий, в дитячому кріслі на задньому сидінні. І саме туди врізався автомобіль, який вилетів з бічної дороги.

Север отримав лише дві подряпини, а у Дімчика грудна клітка защемила легені.

«Швидка» привезла їх за лічені хвилини. Їм повідомили, що операцію почала черговий хірург Алла Дімарова. А потім з операційної вийшла його Алька Соколова, притулилася до стіни, зняла пов'язку і тихо повідомила, що у Дімчика не витримало серце.

Север пішов, відключив телефон і вийшов геть з лікарні. Його битий позашляховик залишився на місці аварії.

Север відвіз сина в лікарню, залишивши замість себе адвоката, але тепер його не цікавила ні доля автомобіля, ні власна доля.

Ніякий адвокат не поверне сина.

Повернути його могло тільки диво, а в дива Матвій Северов  перестав вірити років з чотирьох. Він знав, що зараз повернеться додому та нап’ється в хлам. Але не знав, що потім сяде за кермо геліка, який порошиться в гаражі, і вріжеться в опору мосту.

Север крокував до будинку, не відчуваючи холоду, і не помітив, як над його головою загорілася Віфлеємська зірка.

Вона горіла все яскравіше і яскравіше. І в ту мить, коли Север ступив на Перехрестя, зірка спалахнула, і з неї посипалися іскри. Вони закрутилися над Перехрестям, але Север як і раніше не звертав уваги, як не звернув уваги на те, що дві довгі тіні відокремилися від Перехрестя і пішли за ним.

***

Її звали Алька. Точніше Алла, Алла Соколова, але всі називали її Алькою.

Матвій сам не знав, чому вони зупинили свій вибір саме на цій першокурсниці. Він спочатку навіть обурився, що обрали її, зовсім ніяку.

Це тепер він знав, що вона йому сподобалася. Одразу сподобалася, як тільки її побачив — тоненька фігурка, довгі ноги, довге волосся, довгі музичні пальці. Вона дуже соромилася, просто відчайдушно соромилася, а в його присутності і взагалі ніяковіла. І було з чого.

Третьокурсник Северов  вважався найгарнішим хлопцем на потоці, а деякі стверджували, що і в усьому університеті.

Матвій ніяк не вважав. Він просто знав, що варто тільки захотіти, будь-яка дівчина буде з ним. Батько купив йому нову автівку. Одягався Матвій в бутіку матері і виглядав завжди, як модель, яка щойно зійшла з каталогу модного журналу.

Алька жила в гуртожитку в одній кімнаті з Мариною — високою дівчиною в окулярах.

Вона була з незаможної родини, дорогим шматтям похизуватись не могла, а інтереси її крутилися виключно навколо навчання.

Дівчата з їх компанії доповіли абсолютно достеменно, що обидві вони незаймані, і вибір однозначно припав на Альку.

Матвій спочатку відмовляв друзів, але Кирило з Ігорем підняли його на сміх.

— Север може обламатися, тому й злякався, — Кирило глузливо дивився на Матвія.

І тоді Север побився об заклад з ними на Альку, що в день її народження, коли їй виповниться вісімнадцять, він переспить з нею. І всі друзі це будуть знати.