Глава 1

Наближається найособливіша ніч у всьому світі… Різдвяна. От вже й ялинки в домівках прикрашені різнокольоровими кульками, зелені гілочки вдягнуті в яскраві, сяючі гірлянди, а шишечки, немов зелені вогники визирають з-під іграшок то тут то там.

Морозець тріщить аж кашляє. Вітер холодний завиває, свистить, безжально снігами дороги закидає. Тільки дихне, як відразу підкине білу ковдру аж до самісіньких хмар, потім трохи зглянеться, видихне й сніжок знову на землю відпустить.

Геть стемніло. Дідухи вже гордо стоять на покуттях, оберігаючи ввірені їм домівки. На столах лежить сіно, зерно та часник. Різдвяна кутя з печей так і вабить своїм ароматом першу зірочку на небі якомога швидше засяяти. Дітлахи з батьками з церков повертаються, по домівках своїх поспішають. Сьогодні не тільки маленькі, але й навіть дорослі чекають на диво. Всі вірять, що їхні найзаповітніші мрії обов’язково здійсняться. Всі… окрім одного хлопчика.

Не чекав на різдвяне диво лише наш маленький сусід Василько. Знав хлопчина, що його найважливіша мрія навіть цієї найособливішої ночі не здійсниться. Тому і йшов додому з церкви, понуривши голову.

Більш за все на світі хотів Василько побачити свого татуся. Та батько хлопчика в цей час боронив рідну землю від запеклого ворога. Отож хлопчина не сподівався, що татусь на свята повернеться додому.

А дарма! Адже вірити в різдвяні дива має кожен! На те і свято, щоб навіть нейздісненні мрії могли звершитися.

Не встиг хлопчина додому зайти, як почув за своєю спиною:

– Сину! Синочок мій! – Покликав його батько і перш ніж Василько встиг зрозуміти, що перед ним стоїть його тато увесь в нагородах та відзнаках, як він Василька міцно обійняв.

– Ти приїхав? – Закричав отямившись Василько. – Здійснилося, – і він розповів як навіть в листі до Святого Миколая написав, що в цьому році не хоче жодного подарунка тільки б його татусь на РІздво був вдома!

І хоча батько Василька не міг залишитися з родиною на довго, адже на кордоні на нього та всіх іншіх вояків чекали ще багацько підлих ворогів-загарбників неньки, все ж в Різдвяну ніч Васильків тато був вдома разом зі своєю родиною.