Оля почула, якесь торохтіння на кухні, і вирішила піти поглянути, що ж там таке трапилося.
Спочатку вона нічого не помітила, але як тільки хотіла взяти посудину для збивання маси, як побачила, що там щось вже приготовано. Все б нічого. Якби вона не була сама на кухні. Батьки поїхали, до бабусі, а її залишили вдома.
Вона спробувала на смак, крем. І відчула дивну ейфорію. І перед очима пролетіли дитячі роки, роки дитинства. Коли мама ще тільки починала готувати нові різдвяні страви власної задумки. Тоді коли ще й у планах не було готувати для інших людей чи відкривати кондитерську.
"... Напевно, мама, приготувала і забула, мені про це, сказати. Потрібно їй зателефонувати" - і з цими думками вийшла до іншої кімнати.