Розділ 8

   Дана йшла додому, наче летіла! В душі відчувалося щастя і легкість. Мабуть, ніколи так добре не було. Хоч і переживала щодо завтрашньої зустрічі, та неймовірно її чекала. Дана йде на побачення. З Дімою. Вона за цих півдня усвідомила, що хлопець шалено їй подобається і хотілося щоб ця зустріч була не останньою.

Вдома вона зробила прибирання, зварила свій улюблений томатний суп і зайнялась водними процедурами. Після пройдених кілометрів хотілося поніжитись у пінній ванній, обдумати день , розпланувати що завтра одягнути і помріяти як все складеться. Так і зробила, а потім з легкістю заснула.

Ранок видався не ідеальним, бо Дана проспала . Забула встановити будильник. Ну це не вперше . Часу на збори було менше, але одна з її суперсил —  повністю збиратися максимум за півгодини. І от вона вже була вбрана в темно-синій боді та чорні джинси, що підкреслювали її сідниці. Волосся вирішила не збирати, а лиш трохи підкрутити, щоб хвильки обрамляли її обличчя. Нанесла легкий макіяж,  сірі очі підкреслила фіолетовою підводної і такою ж тушшю. Улюблена бордова помада і образ готовий. Але за кілька хвилин в улюбленому пальто і коротких черевиках на невеликому каблуку вона прямувала до улюбленої кав'ярні, але зустріч за якихось 15 хвилин.

Підійшовши до  кав'ярні через вікно вона побачила, що Діма але на місці і спробувала заспокоїтись, бо шалено чекала цієї зустрічі й нервувала. Зайшовши всередину  і привітавшись з баристою, вона неспішно попрямувала до Діми, що сидів саме там, де вони сиділи вчора. Він різко піднявся, коли побачив Дану і звідкись взяв прекрасний букет з незвичайних квітів. Саме по них Дана зрозуміла, що він тут їх і придбав, бо це була фішка цієї кав'ярні: смачна кава з десертами, а ще незвичайні квіткові композиції, які можна було придбати.

— Доброго ранку, Дано! Радий, що ти прийшла. Це тобі!

—Доброго ! Дякую щиро! — вона прийняла з його рук букет, понюхала і поклала на стіл.— Ти ще не робив замовлення?

—Ні, я чекав тебе, щоб зробити це разом. Ходімо!

— Ще раз добрий день. Мені як завжди велике капучино та чизкейк.

— Мені те ж саме! Порахуйте разом, будь ласка. 

— Діма , не варто. Я сама оплачу замовлення.

— Варто! Давай тобі наступного разу пригощаєш ти! — він глянувс на Дану і посміхнувся, хитро примружуючи свої зелені очі!

За кілька хвилин їх напої буои готові і вони сіли на свої вже улюблені місця. Як виявилося саме там кожен з них сидів зазвичай, не лише тоді коли вони зустрілися.

Кава як завжди була смачна, а за нею якось само собою полилася розмова про життя, роботу і все на світі!