Розділ 3

Дана взяла телефон, швидко написала свій номер і простягнула телефон власнику.

А мій запишете?

• Так, звісно. Вибачте задумалась. Ось, тримайте.
• Готово. І Дано, можливо давайте нарешті перейдемо на “ти”?
• 
   

Не певна, що це зручно.Ми лиш познайомились.

Звісно, що зручно!

Добре, давайте. Ой, давай перейдемо на “ти”!

От, бачиш Дано, це не важко!

Так.

До речі, ти казала, що теж обожнюєш книги. Що зараз читаєш?

Тільки вчора закінчила читати книгу одного військового про його службу , а зараз читаю нову збірку віршів Жадана.

Як цікаво, ти теж любиш його творчість!

Ну звісно, це ж неперевершені вірші, які якщо розуміти і відчувати, то неможливо не полюбити. 

Який твій улюблений?

Ну це просто. Звісно що “Декому краще вдаються приголосні..”!

…Декому голосні…

На неї не можна було не звернути увагу!…

А далі, вони обидвоє , дивлячись одне одному  у вічі читали разом весь вірш.  Дана була в щоці. Бо так не буває. Невже в них  справді стільки спільного? Хоч краще не мріяти , бо потім буде більш боляче. 

             -Ти фантастично читаєш вірші, Дано!

             - Ти теж!

             -Дякую!А кого поезію ти ще любиш!

             - О, таких багато. Як ти зрозумів Жадан, ще Костенко, Симоненко, Вінграновський і Павличко!Найкласніші їх віші в школі не вчать!

То точно!Як ж багато в нас спільного!

            -А й справді. Ой, Діма…  Я ж за розмовою зовсім забула, що в мене  через годину зустріч з замовником на Правому березі. Я б з радістю ще б побалакала, але післязавтра Різдво, а я маю обов'язково здати проєкт до нього.

        -Все гаразд, Дано. Я ж все розумію. Дякую тобі за приємну розмову. Я такий щасливий, що з тобою познайомився.

      -Навзаєм!

   Дана швидко піднялась і  почала збирати свої речі. Вхопила свій пуховик і все ніяк не могла його швидко одягнути, бо нервувала через усе. Уже за мить Дмитро опинився поруч.

     -Доволиш?

     - Звісно.

   Він вправно притримав пальто і враз воно опинилося на Даниних плечах. А він був неймовірно близько, так що вона з легкістю могла відчути його парфум. А ще їй здалося,  що він теж вдихнув глибше, ніби захотів відчути її запах.Треба заспокоїтись. Вона зробила ще один вдих, але від того ще більше відчула  його 

Дякую.Мені час біги.

Немає за що. Я напишу тобі пізніше.

Чекатиму!