Марина чекала з цікавістю на велику яхту, яку бачила тоді, але до неї підплив швидкісний катер. Джоржан допоміг зайти до катеру та поїхали, немов полетіли над водою, така була швидкість. Він був одягнений з деякою елегантністю. На ньому були чорні штани, що ідеально сиділи з дорогої тканини і сорочка темно-бузкового кольору з короткими рукавами. Здається чоловік побачив німе питання в очах дівчини, але зрозумів зі своєю логікою та промовив:
- Ми їдемо до іншого острова, там є ресторан під водою.
Марина тільки кивнула, немов вона знає, що це таке та їй не вперше їсти в дуже дорогих та диковинних ресторанах. Джордан пильно подивився на неї та сказав:
- Його відкрили ще в 2005 році. На мові дивехи "Ithaa" означає "перлина", яка прихована на глибині п’ять метрів в океані.
Вже скоро вони приїхали до місця віддаленого від якогось острова та спустися сходами вниз. Це було неймовірно. Зверху був купол чи з товстого скла чи з прозорого пластику, але зверху був блакитний океан та плавали різноманітні рибки. Ось прошмигнула маленька зграйка жовтих рибок, потім невелика акула, а за ними дуже поважна проплила велика сіро-голуба акула з білими плямами. Вона була втричі більше Марини, а може й ще більше. Вони присіли за гарний столик.
Їм подали суп та великого лобстера. Дівчина розглядала риб, а потім побачила маленьку з її долоню черепаху. Раптово задзвонив айфон у Свана, вік комусь говорив, що він зараз зайнятий. В цей час пропливла дуже повільно над їх головами велика черепаха. Дівчина хотіла показати її чоловіку, але він був зайнятий та не помітив це незвичайно красиве створіння. Він поклав слухавку та подивився на неї.
- Робота, робота, одна лише робота, навіть у відпустці. Дивіться, які гарні акули! - сумно проговорила молода дівчина.
- В мене не завжди були гроші та гарна робота. У 2007 році мені з товаришем відчайдушно не вистачало грошей на оренду квартири, яку ми винаймали в Сан-Франциско. А у 2008 році разом із третім партнером створили компанію — сервіс для короткострокової оренди житла. Зараз маю статок більше 9 мільйонів доларів. Нині сервісом користуються понад 300 млн осіб із 81 000 міст у 191 країні. Ви проти честолюбства? - запитав Джордан.
- Ні, звичайно. Але мені здається, що не все вимірюється грошима. Є й інші насолоди, - повідомила з радістю та ентузіазмом.
- Ви одружені? - запитав чоловік.
- Ні. Я була закохана, але ми розлучилися з хлопцем. Було дуже боляче. Хоча минув час, - вимовила молода дівчина.
- Я був теж по-справжньому закоханий і мені дуже боляче. Ми розлучилися. Я чудово знаю, як це знаходитись у порожньому великому будинку, чути луну від своїх кроків, лягати в ліжко – а поруч нікого немає.
Марина побачила в його очах щось інше, а не сталевого хижака у світі бізнесу. В нього були дуже привабливі карі очі, немов там був неймовірний світ, яким він міг поділитися з нею. Що вона побачила у цих очах? Можливо біль? У її романтичній голові з'явився образ введеного в оману чоловіка. Він ніжно торкнувся її долоні своїми теплими пальцями.
- Ви не знаходите, що тут трохи спекотно, - та він розстебнув два верхні гудзики на сорочці.
Марині здалося, що температура підскочила десь на десять градусів. Як кролик дивиться на удава, так дівчина зачаровано дивилася на його чоловічі мускулисті груди. Видно було, що він захоплювався спортом та часто був у спортзалі. Їй стало жарко, але зовсім з іншої причини.
- Нам треба повертатися, - сказав Джордан.
- Звичайно, - відповіла дівчина.
Зворотною дорогою катер з незрозумілої причини зламався і їм довелося причалити до невідомого безлюдного острова.
#9414 в Любовні романи
#2275 в Короткий любовний роман
#2113 в Любовне фентезі
Відредаговано: 26.12.2021