"Різдвяна крамниця мрій"

Розділ 10. Названий гість

Після ярмарку містечко сяяло, мов різдвяна казка. Люди сміялися, співали колядки, а в крамниці лунав сміх дітей, які розглядали іграшки, зроблені Лукасовими руками.

Амелія стояла поруч із ним, і вперше за останні дні їхні погляди зустрілися без криги. В його очах уже не було тієї холодної відстороненості, лише тиха надія.

— Я не знаю, що сказати, — прошепотів Лукас. — Ти могла втратити все, а залишилася тут.

Амелія усміхнулася крізь сльози.
— Я знайшла набагато більше, ніж могла уявити.

Він обережно торкнувся її руки, і в ту мить здавалося, що світ нарешті став на свої місця.

Та раптом двері відчинилися, і на порозі з’явився містер Хейден. Його холодний погляд ковзнув по крамниці, по Лукасу, а потім зупинився на Амелії.

— Отже, ось ти де, міс Роуз, — його голос лунав, як крижаний вітер. — Я отримав твоє повідомлення. Сподіваюся, це якась непорозуміння.

— Ні, — твердо відповіла Амелія. — Це мій остаточний вибір.

Хейден стиснув губи.
— Ти навіть не розумієш, що робиш. Відмова від цієї угоди поставить хрест на твоїй кар’єрі. Ти втратиш усе, над чим працювала.

— Можливо, — сказала вона, відчуваючи, як голос тремтить, але не здається. — Але я не можу зруйнувати те, що має значення для цього містечка. І для мене.

Хейден кинув погляд на Лукаса.
— Ви думаєте, вона зробила це заради вас? Не будьте наївним. Для таких, як вона, почуття — лише інструмент.

Лукас напружився, його рука повільно відпустила долоню Амелії. Сумнів знову блиснув у його очах.

Амелія зробила крок уперед.
— Це неправда! — вигукнула вона. — Так, я приїхала сюди через угоду. Але залишилася — через нього.

Натовп, який збирався біля крамниці після ярмарку, почав шепотітися, спостерігаючи за сценою. Атмосфера свята раптом наповнилася напругою.

— Ти робиш велику помилку, — холодно мовив Хейден. — І я подбаю, щоб вона коштувала тобі занадто дорого.

Він розвернувся й вийшов, залишивши за собою важке мовчання.

Амелія дивилася на Лукаса, в її очах стояли сльози.
— Будь ласка, не вір йому, — прошепотіла вона. — Повір мені…

Лукас мовчав. Його серце розривалося між почуттями та страхом знову бути ошуканим.


 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше