Розділ II Врятувати свято Різдва!

Еллі з Теодором швидко вийшли з Палацу магії та попрямували до бібліотеки імені Біллі Геккінза. Біллі був засновником міста Блакитні вогники. Ще молодим гномом він разом з другом Віллі приїхали в ці місця у пошуках кращої долі (так-так і в гномів таке буває!). Місцина їм сподобалась, адже тут були і гори, і багато дерев (а влітку ще й квітів), і озера - Прозора краплина та Блакитна прохолода, де водилось безліч великої риби. Сталося це років п'ятсот тому. З тих пір містечко розширилось і зараз налічувало вже 320 жителів.

Та повернемось до наших героїв. Гноми Еллі та Террі зайшли до бібліотеки та, на щастя, одразу ж побачили міс Коллінз. Це була молода приваблива дівчина-гном з каштановим густим волоссям та горіховими очима. На кирпатому носику в неї були окуляри в гарній оправі, що надавало їй певної інтелігентності. Міс Коллінз була приїжджою і працювала в Блакитних вогниках всього три роки. Проте швидко зажила поваги серед місцевого населення, бо знала дуже багато всього.

Свято для країни Різдвяних гномів було дуже важливим, тому Еллі з друзями просто мусили врятувати Різдво, інакше б Санта не завітав до всіх в гості і не поклав подарунки у панчохи та під ялинку.

На різдвяні свята в Блакитних вогниках завжди було дуже весело та святково - все навкруги було прикрашене гірляндами з різнокольоровими вогниками, особливо багато було блакитних. В центрі міста на Смерековій площі, біля якої росло багато смерек та ялинок,  було розбито безліч яток з різними різдвяними смаколиками (печивом, цукерками, пастилою, шоколадом, горіхами, курагою, медом) та речами- шапочки з помпонами різних кольорів, різноманітні в'язані шалики та рукавички тощо. Дорослі гноми любили смакувати глінтвейеом з різними приправами, малі ж гноми пили безалкогольний на основі малиного чи полуничного соку. А посеред самої площі стояли велика прикрашена ялинка та карусель, на якій всі бажаючі могли покататись.

Так було кожного року, і Еллі з жахом думала, що цьогоріч все може бути зовсім по-іншому. Зараз вся надія була на Міс Коллінз. Бібліотекарка уважно вислухала Еллі та Теодора і призадумалась - такої ситуації в неї не було. А бувало всяке.Там звідки вона родом теж було багато цікавих, часом небезпечних ситуацій. "Але це позаду",- нагадала собі Алісія Коллінз, а в голос вона промовила:

- Мої любі, звісно я спробую допомогти. Треба звернутись до мага Астрікуса, а за потреби - і до відьми Ізабелли. Відчуваю, що тут не обійшлось без чарів та магії.

- Правильно! - в один голос промовили Еллі та Теодор.

- І як я сама до цього не додумалась,- здивувалась Еллісон.

- Я піду з вами, - ситуація дуже серйозна, промовила міс Коллінз, нервово поправивши окуляри пальцем.

І вся компанія швидко вирушила до мага Астрікуса Всемогутнього.

Цікаво, що буде далі? Чи зможе допомогти Еллі та її друзям маг Астрікус? Що ж, про це ви зможете дізнатись в наступному розділі. То ж святу бути чи ні? 

Будемо вдячні за підписку та зірочки*)