Глава 1

Любі читачі! Хоч початок буде невеселим, але це історія про чудеса, тому не кидайтеся в автора книжкою, все будет добре!!! Приємного читання! Ваша ТТ (Тала Тоцка)

Сєвєр на негнучких ногах йшов по лікарняному коридору, не розбираючи дороги. У вухах досі стояв крик Лізи, колишньої дружини, а він і хотів би закричати, та не міг. Тому що все було чесно, Сєвєр все заслужив, і він зрозумів це, як тільки її побачив.

Він відразу її впізнав і зовсім не здивувався, це було дуже правильно і справедливо, що таку страшну звістку Сєвєру принесла саме вона — та сама пташка, яка за ці дев'ять років зовсім не змінилася: така ж тендітна, те ж густе волосся, яке йому так подобалося пестити і перебирати, і ті ж самі великі очі кольору кориці. Пташка, яку він знищив дев'ять років тому.

Він чекав всі ці дев'ять років, чекав, що обов'язково доведеться за все відповісти, правило бумеранга ніхто не відміняв, і як тільки побачив свою пташку в хірургічному одязі, що вийшла з операційної, — коли тільки встигла на медика вивчитися? — впізнав одразу. І відразу зрозумів, що вона зараз скаже, він заслугував це, коли побився на неї об заклад з однокурсниками, коли прийняв, як подарунок, кохання чистої, світлої дівчинки і потоптався по ньому брудними підошвами своїх «конверсів». Тоді Сєвєр вбив своє кохання, тепер він вбив свого сина. До чого він не доторкнеться, все перетворюється на попіл. Все логічно.

«Ми нічого не змогли зробити. Його серце не витримало, так трапляється, прогнози були хороші, але він занадто маленький... Вибачте...», — пташка говорила, а Сєвєр дивився в очі, повні сліз, і бачив, що вона теж його впізнала. Впізнала своє перше кохання, свого першого мужчину Матвія Сєвєрова, кохання, що зранку перетворилося на брудний, огидний фарс. Тепер прийшла його черга платити за рахунками, і платити довелося життям свого сина.

«Краще б ти, ніж він, — Ліза билася в істериці, новий чоловік утримував її за плечі, а Сєвєр просто мовчки стояв і дивився, — навіщо я його з тобою відпустила? Чому ти живий, а він ні?» Сєвєр їхав з Дімкою за місто, випросив у колишньої малого на вихідні, Дімка сидів, пристебнутий, в дитячому кріслі на задньому сидінні, і саме туди врізався «Ніссан», який вилетів з бічної дороги.

Сєвєр отримав лише дві подряпини, а у Дімки грудна клітка защемила легені, «швидка» привезла їх за лічені хвилини, їм повідомили, що операцію почала черговий хірург Алла Дімарова, а потім з операційної вийшла його Алька Соколова, притулилася до стіни, зняла пов'язку і тихо повідомила, що у Дімки не витримало серце.

Сєвєр пішов, відключив телефон і пішов з лікарні. Його битий БМВ залишився на місці аварії, Сєвєр відвіз сина в лікарню, залишивши замість себе адвоката, але тепер його не цікавила ні доля автомобіля, ні власна доля. Ніякий адвокат не поверне сина, повернути його могло тільки диво, а в дива Матвій Сєвєров перестав вірити років з чотирьох. Він знав, що зараз повернеться додому, украй нап’ється, але не знав, що потім сяде за кермо «Хонди CRV», яка порошиться в гаражі, і вріжеться в опору мосту.

Сєвєр крокував до будинку, не відчуваючи холоду, і не помітив, як над його головою загорілася Віфлеємська зірка, вона горіла все яскравіше, і в ту мить, коли Сєвєр ступив на Перехрестя, зірка спалахнула, і з неї посипалися іскри. Вони закрутилися над Перехрестям, але Сєвєр як і раніше не звертав уваги, як не звернув уваги на те, що дві довгі тіні відокремилися від Перехрестя і пішли за ним.

***

Її звали Алька. Точніше Алла, Алла Соколова, але всі називали її Алькою, і Матвій сам не знав, чому вони зупинили свій вибір саме на цій першокурсниці. Він спочатку навіть обурився, що обрали її, зовсім ніяку, це тепер він знав, що вона йому сподобалася. Відразу сподобалася, як тільки її побачив — тоненька фігурка, довгі ноги, довге волосся, довгі музичні пальці. Вона дуже соромилася, просто відчайдушно соромилася, а в його присутності і взагалі ніяковіла, і було чого.

Третьокурсник Сєвєров вважався найгарнішим хлопцем на потоці, а деякі стверджували, що і в усьому університеті. Матвій ніяк не вважав, він просто знав, що варто тільки захотіти, будь-яка дівчина буде з ним. Батько віддав йому свою «Тойоту», одягався Матвій в бутіку матері і виглядав завжди, як модель, що тільки но зійшла з каталогу модного журналу.

Алька жила в гуртожитку в одній кімнаті з Мариною — високою дівчиною в окулярах, сама була з незаможної родини, дорогими шмотками похизуватись не могла, а інтереси її крутилися виключно навколо навчання. Дівчата з їх компанії доповіли абсолютно достеменно, що обидві вони незаймані, і вибір однозначно припав на Альку.

Матвій спочатку відмовляв друзів, але Кирило з Ігорем підняли його на сміх.

— Сєвєр може обламатися, тому й злякався, — Кирило глузливо дивився на Матвія, і тоді Сєвєр побився об заклад з ними на Альку, що в день її народження, коли їй виповниться вісімнадцять, він переспить з нею, і всі друзі це будуть знати. Поставив на свою «косуху» від Лагерфельда, а Кирило з Ігорем поставили річний абонемент в «Тайфун» — самий козирний спортивний центр в місті.

Сєвєр почав залицятися до Альки, але та його рішуче відшивала, і тоді Матвія охопив азарт. Він з'ясував, що дівчина полюбляє класику і запросив її на балет «Лускунчик», якраз коли гастролювала столична балетна трупа, і Алька не встояла, здалася.

У театрі ж замість того, щоб дивитися на сцену, Сєвєр дивився на захоплене обличчя дівчини, її вологі і блискучі очі, і коли оркестр загримів па-де-де Клари і Лускунчика, Алька подалася вперед, до сцени, а потім повернулася, схопила обома руками Матвія за долоню і прошепотіла, дивлячись вологими, блискучими очима вже на нього: