Операція 2

А чим прекрасне Різдво? Звичайно, що своїми колядками та піснями . В селі Волощук ця традиція не вмре ніколи! Червононосі дітлахи ходять по хатам, колядують. Хтось відчинить, дасть пиріжок , чи бублик , а хтось вимкне світло . Ксеню завжди це лютило . Чому комусь весело , а комусь-ні ? Різдво- це величезне свято , та от дід Славко ніколи не святкував . 

Деякі навіть думають , що він народився вже старим , або ж із вишнями . А перші слова були :"Не чіпай ! Мої вишеньки !" . 

Ксеня не могла повірити , що є люди , які сумують в Новий рік ! Це ж безглуздо. Кожен повинен радіти святам, особливо Різдву . 

Свято наближалось . Колядники зібрались біля хати баби Нюри . Червононосі , кароокі , білолиці - усі чекали тої миті , коли ти зайдеш до прибраної домівки  і прославиш Христа . Далі тобі дадуть щось смачненьке , а потім ... От тільки це не стосувалося діда Славка . Зазвичай у нього було темно. Чоловік не любив балакати про минуле . 

І зараз , сидить в будинку та згадує ті часи. 

*********

-Татку, я не дістаю ! 

Чоловік обережно підняв доньку . Дівчинка повісила скляну іграшку на ялинку . 

-А тепер давай станцюємо ! 

На це можна було б дивитися вічно. Але вічність таке коротке слово... Що ми в порівнянні з Богом ? Такі маленькі... Якби тільки він знав , що її не можна відправляти на колядки... 

**********

-Хто ти?!- злим голосом гукнув дід Славко . 

-Це ми! 

-Хто ми?! 

-Я та ... песик Бандит . 

-Чого треба?! Ненавиджу собак! 

-Він тут постоїть . Можна? 

Дід відчинив двері . Ксеня зайшла до середини. Її очі припали до кутка кімнати . Він був пустий , без ялинки та гірлянд . 

-Я пиріг принесла .

Дід закотив очі під лоба . 

-Навіщо? Ненавиджу ці ваші "пироги" . Справжні з м'яса, а не з цією травою! 

-А він з м'яса. Ну дуууже смачний! 

"От хитрюга" ,- подумав про себе .

-Та чого прийшла .

-Запросити вас на коляду. 

-Мене? 

-Так, буде весело! 

-Я не люблю таке. Вештатись по хатам , який це жах! 

Ксеня обурилась . Вона підійшла до дверей. 

-Ви просто старигань, який жаліється на життя . Завжди тільки і живите минулим , яке не змінеш. Б'юсь об заклад , що ніколи не станете щасливим , якщо продовжуватимете так себе вести . До побачення ! - і грюкнула дверима.

Дідусь сів у крісло . Він замислився на хвилину, а потім дістав книгу , яка довго лежала на верхній поличці . Розкривши її , прочитав:" Веселе серце благотворне , як ліки, а похмурий дух сушить кістки" . 

-Не радітиму ? Це ми ще побачимо ! 

*******

Наша команда вже багато наколядувала . Ростик найменший, а тому самий милий . Ксеня називає його "потаємна зброя" , адже бабусі клюють на зовнішність хлопчика . Макса та Юлька все не було . А ось і вони .

-Ксень! Ксень ! Лихо сталось ! - кричав Максик . 

-Що? 

Максик почав щось казати , але так швидко , що дівчина не могла зрозуміти . 

-Дід Славко ! - закричав Юлько ,- Дід Славко прикрасив ялинку та ... він привітався ! 

Ксеня затулила руками рота . Вона не могла повірити в те , що злий Скрудж став добрим дідусем . 

-Усім привіт !- з'явився добренький та радісний дід Славко . Так, той,  який потягав Юлька за вуха. 

Ксеня відвернулася . Вона і досі ображалась на діда . 

-Підемо колядувати ? 

-Ем, з вами?- спитав Максик .

-Так! Я знаю багато колядок ! Мене люблять усі бабусі . 

-Хех, люблять,- прошепотів Юлько . 

Зібравшись , пішли . Інші діти наздоганяли , адже усі хотіли побачити іншого діда Славка . Коляда вийшла на славу . В цей вечір кожен почував себе щасливим , особливо дідусь . Сніг все сипав . Скоро мало настати Різдво . Дід Славко з радістю і теплом згадував ті моменти . З ока покотилася сльоза і впала на підлогу . 

                                            ❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️❄️

Любі читачі, дякую що прочитали мій твір . Сподіваюсь, вам сподобались пригоди сільських дітей. Гарних новорічних свят 🎁  ! І всього найкращого ! 

                                                                                                                            Лукашук Вікторія