"Різдво на острові Хейвен"
Розділ 23.
Ранок почався, як звичайний грудневий день — аромат кави, холодне світло, що пробивалося крізь фіранки, і тихий шелест снігу за вікном. Олівія сиділа за письмовим столом, переглядаючи рукопис свого нового роману. Її життя знову набирало сенсу — спокійного, без гучних емоцій, але справжнього.
Вона вже не чекала див. Не вірила, що хтось постукає у двері чи зателефонує просто так. Та доля, як завжди, мала свої плани.
Коли на екрані загорілося повідомлення з невідомої адреси, вона ледь не проігнорувала його. Але тема листа — “Для тебе, якщо все ще віриш у дива” — змусила серце затремтіти.
Вона відкрила.
> «Олівія,
Не знаю, чи маєш ти бажання знову бачити мене. Але цього Різдва я відкриваю двері свого дому для тих, кого серце не забуло.
Якщо ти все ще віриш у магію свят — приїдь на острів.
Себастьян»
Її пальці здригнулися. Вона перечитала лист двічі, потім утретє. Слова були короткі, але в них жило щось більше, ніж просто запрошення.
Острів… Будиночок біля моря… Камін, чай з корицею, його погляд…
— Ні, — прошепотіла вона сама собі. — Це безумство.
Та того ж вечора її валіза вже стояла біля дверей.
У вікні сяяли вогні Нью-Йорка, але вона знала: її Різдво чекає не тут. Десь там, де море зустрічає сніг, і де, можливо, знову оживе те, що вони колись називали коханням.
#5452 в Любовні романи
#1309 в Короткий любовний роман
Відредаговано: 07.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
