Його величність завітав до Юліани вже ввечері того ж дня. Вона сказала А`лліні, що не варто нічого затримувати. Нема ніякого сенсу відкладати неприємну розмову. А так вони зараз посваряться, і все це точно не завершиться ліжком. Він піде ні з чим, гучно грюкнувши дверима.
Вона намагалася уникати інтимних відносин, знаходячи для цього тисячі відмовок. Ні, звичайно, Юліана розуміла, що не може відмовляти йому весь час. Та й не стояло такого завдання. Вона поставила собі іншу мету: показати йому контраст між тією, першою ніччю, – ніччю, сповненої вогню і пристрасті, коли вона хотіла його, – і тим, що він отримує тепер.
Забути, що він тоді переступив через неї та пішов, що потім, після її повернення з поїздки, взяв силою, Юліана не могла. Вона йому не дівчина за викликом! А відмовляти доводилося по дуже простій причині: він був умілим коханцем. Його ласки були витонченими, його руки, губи, вони ставали такими ніжними, коли він наближався до неї…
Юліана ледь стримувала себе, аби не відповідати взаємністю, залишатися холодною та байдужою. Доводилося контролювати все: руки, щоб вони, бува, не почали пестити його, губи, щоб випадково не відповіли на його пристрасні поцілунки. Зціпивши зуби, вона не підпускала до себе тремтіння насолоди, закривала очі або намагалася наповнити їх презирством, щоб він не зміг прочитати в них бажання.
Вона змушена була робити все це, тому що розуміла – варто йому зараз побачити в ній тяжіння до нього, і всі зусилля підуть нанівець. Він уже ніколи не зрозуміє, що мусить домагатися її так само, як будь-який нормальний чоловік домагається жінки. Що він має залицятися, бути ввічливим, а не ставитися як до додатку до трону, який зажди є поруч.
Тільки на таких умовах вона готова відпустити свої почуття на волю. Так, на жаль, вони, почуття, були, і вона нічого не могла із цим зробити. Тож, нехай бачить, що втрачає, перебуваючи на своїй захмарній висоті!
Тільки його, здається, нічого не торкає. Йому не подобаються їхні стосунки (в цьому вона теж не сумнівалася), однак і розбиратися у причинах він категорично відмовляється, висновків не робить.
***
Коли Юра увійшов у кімнату, Юліана приймала душ. Втім, вона і не здогадувалася, що він вже чекає. З ванної кімнати було два виходи. Один вів у спальню, інший до гардеробної. Туди вона і направилася. Не дивлячись на пізній час хотіла сьогодні ще потрапити у спортзал. Швидко вдяглася, а вже розчісуючись, почула роздратований голос його величності:
– Юліано, виходь! Досить вже випробовувати мою терплячку!
Ось так вона і дізналася, що розмова не за горами. Цікаво, він що, прийшов до неї навіть, не побивши свою грушу?
Дарма.
Юліана злорадно потягнулася за феном, але на півдорозі передумала. Утримавшись від спокуси подражнити його, зібрала волосся у хвіст і вийшла з гардеробної.
– Ваша величність десь поспішає? – вона зобразила реверанс (йому страшенно не подобалося, коли вона так робила). – Тоді буде більш доцільно перенести нашу зустріч. Адже я все одно збиралася йти. Даруйте, що затримала Вас.
Вона направилася до дверей, чудово розуміючи, що він її не відпустить. Все ж трохи вже вивчила його характер. Все як по нотах: Юра підскочив до неї і вхопив за руку.
– Стій! Нікуди ти не підеш! І досить вже ламати цю ідіотську комедію! – його голос вібрував від гніву, що він його ледь стримував.
У Ріверії реверанс не був прийнятим, а вітання королю мало геть іншу форму, яку, знаходячись тет-а-тет, вона, звісно, повністю ігнорувала. Юліана різко обернулася і, дивлячись йому просто у вічі, промовила повільно і жорстко:
– Не смій розмовляти зі мною у такому тоні! І досить мене смикати!
– Ти нікуди не підеш, поки не поясниш, що це значить?! – його величність дістав з кишені складений учетверо папірець і помахав ним перед її обличчям.
Звісно, Юліана зрозуміла, що там усередині, та виду не подала.
– Може, ти все ж відпустиш мою руку і даси прочитати твою писульку? Від того, що ти розмахуєш нею у мене перед обличчям, я не уловлюю її смисл. На жаль, ще не навчилася читати думок!
Юра схаменувся, відпустив пальці та простягнув їй нещасний папірець. Юліана ковзнула поглядом по строчках і «здивовано» поглянула на його величність.
– І що тобі не зрозуміло? Це результат мого медогляду. Там все чітко розписано. Досить доступною для розуміння мовою.
Дражнила його навмисно. Сварки стали єдиним доступним засобом показати йому, що вона незадоволена. Вона усвідомила, що натяків його величність не розуміє, тож відтепер вона не стане обходити гострі кути, а йтиме напролом.
– Ти знущаєшся, так? Ти не розумієш, про що я кажу?! Гаразд, я запитаю відкрито. Що значить «встановлено протизаплідну спіраль»?
Юліана поблажливо усміхнулася.
– Господи, Юро, ти поводишся, наче дитина нерозумна. У Ріверії що, ніхто не користується запобіжними засобами? Протизаплідна спіраль ставиться жінці задля запобігання небажаної вагітності. На Землі це норма, а називається це явище – контрацепція. Ти тільки це прийшов дізнатися, чи ще щось тобі роз’яснити?
Він знову вхопив її за руку, сіпнув до себе.
– Не треба мені пояснювати, що таке протизаплідна спіраль і читати лекцію про методи контрацепції на Землі! Поясни мені, чому я про її існування дізнаюся лише зараз?!