подорож у портал

Вовчиця шукала Севілью але не могла знайти, в той час солдат хотів розважитися але одяг не дозволяв йому цієї радості. Він наносив їй удар за ударом але коли вона поглянула на нього не хочеш називати імена своїх спільників,- закричав той, - добре примусимо. Він хотів зависнути над її тілом але в шатро увірвалася її вовчиця і перегризла йому горлянку.

Добре нам час йти — вони спокійно вийшли з того боку табору.

На тому боці вона побачила дівчину з кубком в руці, але та поглянула на вовчицю і сказала проходьте портал скоро зачиниться.

Ти одна з нас- тому тобі слід бути уважною- сказала жриця простягаючи їй чашу і дивлячись у чорні очі вовка.

Вовчиця зробила ковток і дозволила собі пройти крізь двері лісу аби побачити там заборонене каміння, яке ніхто не міг знайти. Вовки вишукували його зграями але показати своє істинне обличчя було небезпечно. Безіменно вхопила її за щерсть так що боляче стало до болю і треба було тікати. Над головою пролетів птах чорний такий що в темному небі не роздивишся де тінь а де кістки. Але раптом вона побачила стару жінку яка кинула перед нею кістки.

Безіменна зрозуміла що опинилася в місці з якого вихід тільки один через духів і предків.

Вона відчула невимовний біль у тілі їх було ще троє але Дракула знав їх він привів їх. Вони не були незнайомими. Кожний з них мав їмя але воно не було цікаве, воно було цікаве тільки як назва для того хто вживає кров. А потім коли вони пройшли через портал то побачили сніг а на хрестах були розіпнуті жінки які були вже мертві. Севілья підізвала вовчицю і та спробувала витягнути дух назовні. Дух відьми раптом ожив і вийшов з тіла спробував поглянути на неї іншими очима.

Як ти тут опинилася- сказав дух покійниці.

Хто вас розітнув- сухо відповіла Севілья спробувавши торкнутися напівживої руки.

Римляни- відьмаки- сказав дух.

Севілья стала відтягати хрест. Але відчула що поряд зростає напруження і до них наближається вампір. Безіменна стояла на колінах тримаючи на собі тіло мертвої дівчини і не маючи змоги його підійняти. Вовчиця чекала допоки покійник вийде але він був десь поруч а виходити не збирався. Назовні вийшов вампір одягнений в чорний балахон і білі рукавиці

Вовк загарчав.

Це один з тих хто мене вбив- сказав дух відьми.

Зілля Севілья тримала в долонях.