Через тиждень Едик Чекіст залишив своє рідне село. Як чоловік вважав назавше. Прислухавшись до порад напарника Тараса він їхав разом з ним закордон, на заробітки. Прощався з рідною хатинкою художник з неоднозначними почуттями, все ще плекаючи наївну надію, що можливо там, на чужині, йому буде хоч трішки краще чим дома…
***
Едику Чекісту було недобре. Не те щоб його щось конкретно боліло. Навпаки, фізичний стан у чоловіка був у вельми задовільному стані. Навіть похмілля, через відсутність п’янок, давно вже не відвідувало його. А те що нерідко втомлений, так ніхто й не обіцяв що на заробітках буде з медом. Справа була в чомусь іншому. В чому він і сам не міг довгий час збагнути. Просто частенько відчував якусь важку тугу на душі і траплялося що серце наче штрикало гострим шпичаком.
Минуло вже понад три місяці як він покинув Батьківщину. Новоспечений приятель Тарас не обманув, роботу закордоном їм обом вдалося віднайти без зайвих клопотів. Правда для того довелося податися майже під саму Варшаву, однак воно того вартувало. Незважаючи на те що гарувати й справді довелося неабияк, платили вчасно та чимало, і умови прожиття були доволі пристойними.
Спершу неабияк виснажений працею і добряче отетерілий від нових вражень чоловік, ввечері, ледь до ліжка добирався без всяких зайвих думок. Потім трохи звик і до втоми, і до того що побачив у нерідному краї. За тиждень-два настільки освоївся що ненароком пригадав Русалку. І почалося, і поїхало. Спогади, наче та нав’язлива триклята мошкара, докучала йому все більше й більше.
Звісно Едик з усіх сил намагався позбавитися їх. Наче затятий мазохіст виснажував себе працею, у вільний від неї час, старався гарно погуляти зі приятелями по місцевих кнайпах, навіть взявся було знову малювати. Однак все це було намарно. Спогади в’їлися в його свідомість не гірше залізної іржі. І вдень, і вночі вони спонукали чоловіка пригадувати і їх першу зустріч, коли він випадково врятував жінку на березі річки. А потім були неповторні митті коли вона позувала для його картини, і ще, ще, ще…
#10732 в Любовні романи
#2633 в Короткий любовний роман
#4222 в Сучасний любовний роман
випадкове знайомство, випробування часом, несподіване кохання
Відредаговано: 15.03.2020