Русалчина клятва

Післяслово

З тієї тиші, що стоїть над рікою вночі, коли місяць торкається води, а вітер перегортає сторінки пам’яті. З дитячих страхів перед темною глибиною. І з дорослого розуміння, що найстрашніше в легендах — не чудовиська, а самотність.
Русалки в українській міфології — не просто водяні духи. Вони — втілення незавершених історій. Нерозказаних слів. Непрожитого кохання.
Мені хотілося уявити: а що, як одна з них не змирилася зі своєю долею? Що, як пам’ять про любов виявиться сильнішою за давню клятву?
«Русалчина клятва» — це не лише містична легенда. Це роздуми про вибір. Про те, що навіть у світі, де панують давні закони, серце може змінити хід подій. І що любов — це не завжди порятунок від смерті. Інколи це порятунок від забуття.
Я вдячна кожному читачеві, який дозволив цій історії відбитися у своєму серці, як місяць у воді.
Бо, легенди живуть доти, доки їх пам’ятають.

Denzel Yuna

Подобається

#3309 в Любовні романи
#873 в Любовне фентезі
#262 в Різне
#9 в Поезія

У тексті є: русалка, магія містика та легенди карпат, кохання і доля життя наяву

Відредаговано: 03.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись