РОЗДІЛ 8. Ініціація.

Нія швидко стала частиною будинку Дорма, вивчила кожен його куточок, а також обжилася у своїй спальні. Кімната була простора, з великими вікнами, через які сонячне світло потрапляло до неї. Стіни, під однією з яких стояло гарне ліжечко, були білими з якимись орнаментами. Шафа для одягу, стелаж для книг та письмовий стіл були в одному стилі: дерево кольору венге з круглими чорними ручками.

Вітальня ж була місцем, де відбувалося щоденне навчання дівчинки. Дорм був не тільки директором академії, але й досвідченим вчителем. Перші знання, які закладалися в голову маленької Нії – це знання мови. Після декількох місяців її словниковий запас та майстерність його застосування вийшли на новий рівень. Словосполучення й прості речення не були більше проблемою, а щоб здобути навики читання знадобилося ще третина року.

Настала зима. Білий сніг м’якою ковдрою вкриває все довкола. Меланія з дідусем поснідали зранку, а зараз сиділи у вітальні та тримали теплі чашки чаю, гріючи свої руки, періодично сьорбаючи з них запашний напій.

–  Нія, я хотів з тобою серйозно поговорити, - розпочав діалог Дорм.

–  Так, дідусю, - спокійно відповіла дівчинка.

–  Минуло вже пів року, як ти оселилася тут та стала моєю сім’єю, - лагідно промовив він. – Перша фаза нашого навчання закінчена. Тепер ти не тільки чудово розмовляєш, але і читаєш. Настав час познайомити тебе з історією цього світу, його магією, рунами, що дозволяють нею керувати та розкрити твої здібності. Я сподіваюся, що твоя сила схожа з моєю, проте, щоб переконатися в цьому остаточно нам потрібно провести ініціацію. Зазвичай її проводять у віці шістнадцяти років, коли магічні канали людини повністю сформовані, після цього можна поступити в академію. Твій другий дідусь Вірд говорив мені, що бачив, як ти застосовувала магію світла. Теоретично це можливо, навіть з несформованими магічними каналами, але слід пам’ятати, що це може їх травмувати та викликає пекельний біль. Детальніше поговоримо про це пізніше. Так як магія вже відгукнулася в тобі, то ми можемо провести ініціацію рунами зараз, щоб у нас було більше часу зрозуміти твою силу та опанувати її теоретичну частину, а до практичної перейдемо після твого магічного повноліття, що відбудеться в шістнадцять років.  Ще шість місяців тому я сказав тобі, що для мене ти станеш рідною онукою, єдиною близькою людиною, яка залишилася в цьому світі. В мене не буде ніяких секретів та від тебе я чекаю взаємного, тому зараз скажу тобі те, що знає всього лише декілька людей в цьому королівстві: руна, що запечатала розрив в інший світ, з якого двадцять років тому прийшла орда монстрів, не вічна. Вічних рун, нажаль, не буває. Тому ти повинна стати настільки сильною, наскільки це можливо. І тоді, сподіваюсь, в людей буде надія хоч на якесь майбутнє, - Дорм закінчив свою найдовшу промову за останні роки. Він важким поглядом подивився на дівчинку, розуміючи яку ношу хоче покласти на її такі тендітні та маленькі плечі. Поспілкувавшись з Нією весь цей час, він зрозумів одне – його онука мислить як доросла людина, а емоції майже не проявляє, що зовсім не радувало дідуся, проте дало змогу говорити з нею на рівних.

Запанувала тиша, а чашки чаю вже давно не гріли руки. Меланія продовжувала про щось думати, сидячи на кріслі, та спокійно поглядати на Дорма.

– Дідусю, - раптово заговорила вона. – Мені досі важко повністю зрозуміти значення таких слів, як “сім’я”, “дім”, “кохання”, але можу впевнено сказати, що твоя велика рука дарує мені якесь незвичне тепло, твій голос – спокій, а наш дім – відчуття безпеки. Моя сила – це теж частинка мене, тому я хочу її зрозуміти, щоб пізнати себе повністю. А твої переживання щодо прохання стати сильною… Ну це ж і моє майбутнє під загрозою, тому моїх інтересів тут навіть більше, ніж твоїх, - серйозна промова шокувала старого.

–  Ах-ха-ха-ха, - голосно сміявся Дорм. – Ну що я можу сказати…. Не такої відповіді я чекав від дівчинки, якій і дев’яти ще не виповнилося, - витирав він сльози, що виступили від сильних емоцій. – Тоді пішли зі мною, моя смілива й розважлива принцесо, я розповім все більш детальніше.

Ініціація – це обряд, що покликаний повністю пробудити магічні сили людини. Кожна людина має два магічні потоки, які проходять через її серце та були успадковані від батьків. Часто буває, особливо тепер, коли залишилося тільки два королівства, що вони різних типів: від матері, наприклад, дитина успадкувала повітря, а від батька – вогонь. Саме це вирішує подальшу долю людини: якщо в тобі один тип, або різні, проте не конфлікті типи магії, то є великий шанс стати сильним рунним магом. Насправді, конфліктують між собою тільки вогняні та водні магічні потоки. Якщо ж дитина успадкувала такий набір, то батьки блокують якийсь один, адже це єдиний спосіб врятувати її від смерті: магічний конфлікт виснажував би малечу до останнього подиху. Деякі говорять, що магія світла та пітьми теж не сумісні, інакше чому королі двох королівств створили закон, який забороняє відносини між рунними магами світла та пітьми (в народі просто – світлі і темні).

Процес ініціації не складний: потрібно взяти два прозорі кварцові кристали (їх ще називають магічними, так як вони дуже чутливі до магії), зробити розрізи обох долонь та одночасно покласти їх на приготовлений кварц. Сила, що до цього спала в тілі, прокинеться та стане шукати вихід. Знайшовши його в розрізах рук, вона почне наповнювати магічні кристали собою та створить перші і єдині дві руни на тілі – природні провідники. А колір наповненого кварцу підкаже до якого типу належить магія: червоний – вогонь, світло-блакитний – повітря, синій – вода, коричневий – земля, білий або золотистий – світло, чорний – пітьма.