Купол 738 був суворим форпостом, і Об’єкт 315 швидко став одним із найкращих у своїй серії. Його завданням було виходити у випалені сонячною радіацією руїни міста Древніх — Хаджабея — і добувати технології, поки вони не перетворилися на попіл.
Саме під час цієї служби його обличчя та тіло вкрилися глибокими шрамами. Вони були слідами численних і жорстоких вилазок: він боровся із потворно знівеченими мутантами в тунелях, розривав сталеві пастки «диких людей» і не раз опинявся на межі загибелі, витягуючи цінний артефакт із-під уламків. Кожен шрам на його обличчі був мовчазним свідком чергової бійні.
Проте всередині нього росла аномалія. Об’єкт 315 регулярно входив у СЗЧ (самовільне залишення частини). Поки його підрозділ рухався суворими маршрутами, він часто відхилявся від курсу й потайки досліджував занедбані будівлі Древніх. Ним керував той самий фантомний біль у грудях, змушуючи шукати відповіді, яких він і сам не розумів.
Того дня збирачі доправили на базу особливу знахідку з далекого сектора — старий, але цілий боєприпас Древніх, стародавню ядерну вибухівку. Її готували до відправки в Купол 737 для глибокого дослідження.
Об’єкт 315 проходив повз ангар завантаження, коли його нейронний інтерфейс здригнувся від аномального сплеску енергії. Він підійшов ближче і здивовано завмер: на панелі вибухівки самовільно спалахнув червоний таймер. Зворотний відлік уже йшов — було втрачено перші секунди.
Діючи за жорстким протоколом, Об’єкт 315 миттєво увімкнув загальну тривогу й запустив екстрену евакуацію сектора. Сирени завили на весь Купол, але часу майже не залишалося. Розуміючи, що детонацію не зупинити, він кинувся до зовнішнього виходу і вибіг за межі споруди.
За його спиною пролунав сліпучий вибух. Титанічна конструкція Купола 738 обвалилася, наче картковий будинок.
Він стрімко біг між руїнами, ховаючись у затінку й намагаючись урятуватися від вогняного пекла, поки не опинився у просторій залі з великими скляними вітринами.
І саме тут його наздогнала катастрофа. Страшенний гуркіт та ударна хвиля розбили вітрину на сотні уламків і жбурнули його тіло вглиб залу.
Він підвівся й запустив протокол самодіагностики:
Самодіагностика:
Зір: 100%
Нюх: 100%
Смак: 100%
Слух: 60% / 25%
Стан скелета й м’язів: 98%
Висновок: Ушкодження слуху. Відновленню не підлягає.
Приглушений шум у вухах змішувався з прискореним пульсом. Він втратив свій Купол, свій підрозділ і зв'язок. Він залишився сам на сам із руїнами Хаджабея. А фантомний біль у грудях, що нив із самого народження, тепер вказував лише один напрямок — далі в руїни, до метро...