Руїни

Не відкладати людей

Відкладаєш на потім і книги, і вірші, 
І роботу, і купу повсякденних речей, 
Але треба навчитись, бо це найстрашніше, 
Не відкладати ніколи на потім людей.

На завтра відклав — завтра людини не буде,
Сьогодні багато так справ, а завтра — війна,
На завтра? А сьогодні останній твій грудень,
Завтра... А завтра, можливо, нічого нема...

Так, ти пробачиш собі і втрачені гроші, 
Може, і час, що так швидко від тебе спливав, 
Але ти за людину пробачить не зможеш, 
Яку не зустрів, яку ти на потім відклав...

Часто питаю себе: що трапитись може? 
Гірше куди? Що можливо, то трапилось все...
Та раптом озирнусь навкруги і... О Боже!
Скільки ще потрясінь і бід життя принесе...

Я хочу вірити в краще — завтра туманне,
Я відкладала на потім багато ідей,
Але я знаю одне, одне пам'ятаю:
Не відкладати ніколи на завтра людей.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше