Руїни

Сніг усе пам'ята

Десь на сході стріляють гармати,
І день мимохідь ясноокий мина...
О люті морози! Розучіть пам'ятати!
Помолюся і знову засну близь вікна.

І сніг постарілий блакитний
Розділить зі мною цю тугу —
Не друг він, а свідок єдиний
Жаху людського і бруду.

Тут давно не співають пташки,
Тут вітер завжди холодніший,
І тільки сиві, як брови, книжки
Навіть за Всесвіт мудріші.

А сніг не блищить на дорозі —
Він дзеркало вражених дум,
Ніколи ні віршам, ні прозі
Не передати мій сум.

Дихає люттю й суворо карає
Та залишає назавжди зима...
Обпалює очі світло криштальне,
Бо сніг цей усе пам'ята...

Подобається

#2343 в Різне
#588 в Поезія

Відредаговано: 23.02.2023