Руїни

Врятуй мене

Врятуй мене, поки це можливо,
Немає поки зайвих дір від куль
Й під ногами не розкрита прірва —
Я вже тону... Врятуй мене, врятуй!

Я про це шепочу так відверто
І безсоромно тілом всім кричу —
Так, я лиш втомилася, напевно,
Тож дай мені напитись досхочу...

Хоч від цього саме нетвереза, 
Дай мені набутися з тобою, 
Витягни із серця мого лезо —
Я побіжу знайомою тропою...

А ти врятуй мене від цих думок —
Щезнуть хай, як ти щезаєш в місті... 
Якщо не я, то ти, можливо, Бог?
Ні! Не покладай на мене місій!

Врятуй мене — раптом це важливо? 
Не дай упасти та піти на дно,
Врятуй мене, поки це можливо, 
Врятуй, якщо тобі не все одно...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше