Руїни

Неспокій

Мені знати б, що спиш ти, люба,
Що тебе не збудило вибухом —
Твій нічний неспокій у грудях
Стане від мене їм вироком.

Силою думки чи уві сні
Запевни мене, що все добре,
На зло ворогам сильніш обійми
У мить неминучого шторму.

Дай знати мені, що жива ти —
Мені інших знань і не треба...
Хіба не жорстокість — мовчати
Під осяяним бомбами небом?

Тривога. Знов вибух. Світанок...
Я крізь ніч прошепочу: «Живи...»
Наш ранок, наш вечір настане —
Поза межами б стрічки новин...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше