Мільони століть, як зáмок,
Земля вражала красою —
Мавпи скажений нащадок
Вигадав війни і зброю.
В сонячний день одурівши,
Не знала, що б побажати,
І, щойно з дерева злізши,
"Мавпа" навчилась вбивати.
Одразу були племена,
Міста з'являлись, країни,
Закон, королі й імена,
А з ними з'явилися війни...
Мільони століть до людей
Було же чистим повітря...
Краще би серед ночей
Це не з'явилось створіння?
Мільони століть світанок
Торкався живої планети —
Вирішив біса нащадок
Якось створити ракети...
Чому ж нас, мати-природо,
Знову не зробиш мавпами?
Розщеплять дикі істоти
Землю нашу на атоми...
Люди вивчають науки
І цим же і знищують світ...
Земле, чи знала ти муки
Такої, людини як слід?
Майже немає ресурсу,
Зникає озоновий шар...
Вірять в Аллаха й Ісуса,
У Бога і ще у примар...
Моляться люди й вбивають,
Гинуть дорослі і діти,
Наче хочуть ці "мавпи"
Кулю прибрати з орбіти...
Коли ти збирешся у Рай
Або накопичиться слів,
Візьми і себе запитай
Про те, що зробив для Землі.
Відредаговано: 23.02.2023