— Мамо, завтра я зможу поснідать о сьомій?
Мамо, скажи, а ранок насправді настане?
— Звичайно, все буде! Спи, моє сонце!
— Мамо, а скоро повернеться тато?
— Повернеться скоро, лише переможе
Загарбників злих, що на нашій землі.
Спи. — Ні, я спати сьогодні не можу.
Я буду, як тато, змагатись у мглі.
— Донечко, люба, тобі б відпочити,
А тато чекає тебе уві сні...
— Мамо, скажи: не будем сидіти
Ми у підвалі? Скільки ще днів?
— До чого ж? — Напевно, до миру.
— Майже вже завтра... Тільки засни...
— Мамо, а тато скоро вже прийде?
Чи всі зараз татки, як наш, на війні?
Чи всі повернуться? — Звичайно, усі...
Буде весна, а потім і літо... — Мамо, а...
— Спи, моє сонце. Вже пізно. Засни...
— Заради тебе хіба... Для тебе і тата!
Відредаговано: 23.02.2023